“Ніби нічого не болить, навіщо йти до лікаря?”
“Немає часу на обстеження, розберуся потім!”
“А раптом щось знайдуть? Краще не перевірятись…”
Якщо ти хоч раз так думав, то ти не один. Багато хто відкладає похід до лікаря до появи симптомів, але профілактика завжди простіше та дешевше, ніж лікування. Сучасна медицина орієнтована на ранню діагностику, адже 80% хвороб можна запобігти, якщо виявити їх на ранніх стадіях. Які обстеження потрібно проводити щороку, щоб контролювати здоров’я?
Аналізи крові та сечі – це перша лінія діагностики, яка показує роботу внутрішніх органів, рівень запалення, стан імунітету, анемію, інфекції та ризики діабету.
Загальний аналіз крові – показує рівень гемоглобіну, лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів та запальні процеси. Загальний аналіз сечі – допомагає виявити проблеми із нирками, сечовим міхуром, запальні процеси.
Біохімія крові:
- Глюкоза – перевірка діабету.
- Холестерин (ЛПНЩ, ЛПЗЩ, тригліцериди) – оцінка ризику атеросклерозу.
- АЛТ, АСТ – перевірка печінки.
- Креатинін та сечовина – робота нирок.
Як часто здавати? 1 раз на рік, при хронічних захворюваннях – 2 рази на рік.
Гормони керують вагою, енергією, настроєм, лібідо, обміном речовин та навіть якістю сну. Їх дисбаланс може призвести до втоми, набору ваги, тривожності, депресії та інших проблем.
- Тиреотропний гормон (ТТГ), вільні Т3 та Т4 – перевірка роботи щитовидної залози.
- Інсулін, глюкоза натще, HOMA-IR – діагностика переддіабету та інсулінорезистентності.
- Глікований гемоглобін (HbA1c) – показує рівень цукру протягом останніх 3 місяців.
- Вітамін D (25-OH) – його дефіцит збільшує ризик остеопорозу, депресії, слабкості м’язів.
Як часто здавати? 1 раз на рік, якщо є порушення – за призначенням лікаря.
Серцево-судинні захворювання – причина №1 смертності у світі. Але 70% інфарктів та інсультів можна запобігти, якщо стежити за станом судин.
- ЕКГ (електрокардіограма) – виявляє аритмії, навантаження серця, ішемію.
- УЗД серця (ЕХОКГ) – оцінює стан клапанів та ризик серцевої недостатності.
- Моніторинг артеріального тиску – контроль гіпертонії.
- Доплерографія судин шиї та голови (УЗДГ) – ризик інсульту.
Дослідження Circulation показало, що у 40% людей із гіпертонією хвороба протікає безсимптомно, але виявляється при регулярних обстеженнях.
Як часто робити? Щороку, при гіпертонії – частіше.
Багато видів онкології не дають симптомів до пізніх стадій, тому регулярний скринінг може врятувати життя.
- Мамографія (жінкам після 40 років) – виявляє рак грудей.
- ПАП-тест та ВПЛ-тест (жінкам від 25 років) – діагностика раку шийки матки.
- ПСА-аналіз (чоловікам від 40 років) – маркер раку простати.
- Колоноскопія (після 45 років) – скринінг раку кишківника.
- КТ легень (курцям) – виявляє рак легень на ранній стадії.
Дослідження American Cancer Society показало, що регулярна мамографія знижує смертність від раку грудей.
5. Обстеження печінки, нирок та шлунка
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖБП) – одна з найпоширеніших хвороб у світі, і вона протікає безсимптомно (The Lancet Gastroenterology, 2022 ).
- УЗД печінки, нирок, підшлункової залози – допомагає виявити жировий гепатоз, каміння, кісти.
- ФГДС (гастроскопія) – діагностика гастриту, виразки, хелікобактерної інфекції.
- Кальпротектин у калі – маркер запалення кишечника.
Як часто робити? Щороку, гастроскопію – за показаннями.
- Дефіцит вітаміну D збільшує ризик остеопорозу, депресії та проблем з імунітетом.
- Дефіцит заліза – причина хронічної втоми.
- Кальцій необхідний здоров’ю кісток.
- Вітамін D (25-ОН)
- Феррітін, сироваткове залізо
- Кальцій, фосфор, магній
Як часто здавати? 1 разів на рік.
- Аналізи крові та сечі – загальний контроль здоров’я.
- Гормони та обмін речовин – щитовидка, інсулін, вітамін D.
- Серце та судини – ЕКГ, УЗД серця, холестерин.
- Онкоскринінг – за віком та факторами ризику.
- Печінка, нирки, шлунок – УЗД, ФГДС.
Здоров’я – це інвестиція, а не витрата. Краще перевірити себе раз на рік, аніж потім лікувати серйозні хвороби.