Кожен голос виборця коштував президенту Володимиру Путіну набагато дешевше, ніж його конкурентам – лише 4 рублі за голос.
Про це пише газета «Комерсант».
Путін витратив на виборчу кампанію 317 млн рублів, 161 млн пішов на теле- та радіорекламу.
Другим із «ефективності» кандидатом став Микола Харитонов. Він витратив зі свого виборчого фонду 166 млн рублів, один голос коштував йому 44 рублі. Показники Леоніда Слуцького – 212 млн рублів та 76 рублів за голос, Владислава Даванкова – 368,2 млн рублів та 110 рублів за голос.
Оскільки всі суперники Путіна набрали більше 3% голосів, партії, які їх висували, отримають з бюджету по 152 рублі за кожен отриманий голос. Таким чином, «виторг» КПРФ Харитонова становитиме 573 млн рублів, «Нових людей» Даванкова – 511 млн, ЛДПР Слуцького – 425 млн.
«Володимир Путін йшов на вибори самовисуванцем, тому в його випадку претендувати на бюджетні кошти нема кому», – пише «Комерсант».
За даними ЦВК, Путін отримав 87,3% голосів, за нього проголосували близько 76,3 млн. осіб. за аналізу електорального аналітика Івана Шукшина, заснованого на методі Сергія Шпількіна, близько 22 млн. голосів за Путіна було сфальсифіковано.
Як писала UAOboz, вранці 24 лютого 2022 року війська Російської Федерації за наказом Володимира Путіна розпочали нове вторгнення в Україну одразу за декількома напрямками, у тому числі з території Білорусі.
Однак бліцкриг не відбувся і ЗСУ вдалося стримати і відкинути противника, знищивши і поранивши з початку вторгнення вже близько 433 090 особового складу, 6 828 танків, 13 058 бронемашин, 10 714 артилерійських систем, 721 засіб ППО 8, 5 27 кораблів, 347 військових літаків та 325 вертольотів, 14 198 військових автомобілів та автоцистерн, 1 738 одиниць спецтехніки, 1 922 крилаті ракети.
У результаті російські війська розпочали бомбардування та обстріл житлових кварталів з метою посіяти паніку та залякати українців. Сили РФ спішно покинули північні регіони України і після часткової доукомплектації були перекинуті на Донбас та Харків.
З часом ЗСУ перейшли у контрнаступ на Харківському та Херсонському напрямках. В результаті було звільнено майже всю Харківську область та місто Херсон.
Наприкінці літа 2023 року ЗСУ розпочали наступ одразу на кількох напрямках – на Донбасі, вибиваючи російські окупаційні війська з Бахмуту та інших населених пунктів; та на Півдні – у Запорізькій області, де українська армія просувається до Мелітополя, Бердянська, Маріуполя та Азовського моря. Згодом, у зв'язку з тим, що Україна не отримала від партнерів всю обіцяну техніку, наступ ЗСУ сповільнився і вони перейшли до активної оборони. Тим часом у західній пресі наприкінці грудня, яка посилається на обізнані джерела, з'явилася інформація про акумулювання Україною техніки для нового наступу – вже 2024 року.
Безпосередньо на тлі виборів президента Росії 15-17 березня, які, зокрема, незаконно проводилися на окупованих територіях України, українська армія інтенсифікувала удари безпілотниками по російських НПЗ, чим спровокувала певні проблеми в роботі нафтосектора. Крім того, у цей же період на територію Білгородської та Курської області зайшли підрозділи добровольців-росіян з «Російського добровольчого корпусу», Легіону «Свобода Росії» та батальйону «Сибір, що почали активні бойові зіткнення з регулярною російською армією.
