Президент Володимир Путін після перемоги на виборах особисто презентував ФСБ як основний гарант безпеки і суверенітет Росії, ймовірно, сигналізуючи про те, що російські спецслужби та силовики з політичним впливом продовжуватимуть його основну підтримку під час п'ятого президентського терміну.
Про це йдеться в огляді Інститут вивчення війни (ISW).
«Путін виступив зі своїм першим великим зверненням після своєї промови про перемогу на виборах 18 березня на засіданні колегії ФСБ 19 березня і похвалив офіцерів ФСБ за забезпечення безпеки та суверенітету Росії… Звернення Путіна до ФСБ, ймовірно, мало на меті нагадати виборцям, що його режим має підтримку великого апарату безпеки, який Кремль намагався розширити з початку повномасштабного вторгнення в Україну, особливо після невдалого заколоту у червні 2023 року «ЧВК Вагнер», – йдеться у повідомленні.
Аналітики зазначили, що один із найбільших викликів стабільності правління Путіна походив від «силовика», загиблого засновника «Вагнера» Євгена Пригожина, і Путін, ймовірно, прагне послати сигнал про те, що російські силовики твердо об'єднані на підтримку його п'ятого президентського терміну зусиль в Україні.
«Путін, сам колишній офіцер КДБ, можливо, показує ФСБ як організацію, яка зараз має його розташування, хоча він традиційно нацьковував російські служби безпеки та силовиків один проти одного, щоб вони конкурували за його підтримку і щоб не дати будь-якої окремої структури накопичити надто багато влади», – йдеться у звіті.
Російський лідер Володимир Путін 19 березня виступив на засіданні колегії ФСБ, присвятивши значну частину монологу щодо війни в Україні. Зокрема, Путін вдруге за три дні виступив із погрозами на адресу росіян, які воюють на боці України, назвавши їх зрадниками.
«Я прошу, тому що це завжди було в нашій історії, не забувати, хто вони такі, виявляти їх поіменно… Ми каратимемо їх без терміну давності, де б вони не знаходилися», – сказав Путін.
Як писала UAOboz, вранці 24 лютого 2022 року війська Російської Федерації за наказом Володимира Путіна розпочали нове вторгнення в Україну одразу за декількома напрямками, у тому числі з території Білорусі.
Однак бліцкриг не відбувся і ЗСУ вдалося стримати і відкинути противника, знищивши і поранивши з початку вторгнення вже близько 433 090 особового складу, 6 828 танків, 13 058 бронемашин, 10 714 артилерійських систем, 721 засіб ППО 8, 5 27 кораблів, 347 військових літаків та 325 вертольотів, 14 198 військових автомобілів та автоцистерн, 1 738 одиниць спецтехніки, 1 922 крилаті ракети.
У результаті російські війська розпочали бомбардування та обстріл житлових кварталів з метою посіяти паніку та залякати українців. Сили РФ спішно покинули північні регіони України і після часткової доукомплектації були перекинуті на Донбас та Харків.
З часом ЗСУ перейшли у контрнаступ на Харківському та Херсонському напрямках. В результаті було звільнено майже всю Харківську область та місто Херсон.
Наприкінці літа 2023 року ЗСУ розпочали наступ одразу на кількох напрямках – на Донбасі, вибиваючи російські окупаційні війська з Бахмуту та інших населених пунктів; та на Півдні – у Запорізькій області, де українська армія просувається до Мелітополя, Бердянська, Маріуполя та Азовського моря. Згодом, у зв'язку з тим, що Україна не отримала від партнерів всю обіцяну техніку, наступ ЗСУ сповільнився і вони перейшли до активної оборони. Тим часом у західній пресі наприкінці грудня, яка посилається на обізнані джерела, з'явилася інформація про акумулювання Україною техніки для нового наступу – вже 2024 року.
Безпосередньо на тлі виборів президента Росії 15-17 березня, які, зокрема, незаконно проводилися на окупованих територіях України, українська армія інтенсифікувала удари безпілотниками по російських НПЗ, чим спровокувала певні проблеми в роботі нафтосектора. Крім того, у цей же період на територію Білгородської та Курської області зайшли підрозділи добровольців-росіян з «Російського добровольчого корпусу», Легіону «Свобода Росії» та батальйону «Сибір, що почали активні бойові зіткнення з регулярною російською армією.
