Теракт ІДІЛ у “Крокус-Сіті”: чому Росія звинувачує США та Україну?

Теракт ІДІЛ у “Крокус-Сіті”: чому Росія звинувачує США та Україну?

ІДІЛ-К взяли на себе відповідальність за теракт у Москві та обіцяють продовження. Хто вони такі й за що ненавидять Росію?

Першою думкою багатьох українців після атаки на Крокус-Сіті було: “черговий рязанський цукор”. Це цілком логічне припущення, особливо коли знаєш про досвід Путіна. Але, схоже, це все ж таки справді ІДІЛ. Тож давайте трохи нагадаю.

ІДІЛ – це сунітська ісламська організація, яка є носієм салафітського джихадизму. Салафізм – це такий специфічний напрямок, який закликає до буквального наслідування практик, які використовували ще спільноти часів пророка Мухаммада. Така собі ісламська радикальна реформація.

Мета ІДІЛ – утвердити свої ідеали планети, створивши Всесвітній Халіфат. Ну чи хоча б – відновити Праведний Халіфат 7-8 ст.

Початок існування організацій, які потім трансформуються в ІДІЛ, відраховується ще від 1999. Ісламська держава Іраку оголосила саму себе, власне, ІДІЛ 2006, 2014 трансформувалася (шляхом об'єднання ще з кількома організаціями) в Ісламську державу Іраку та Леванту. Та й оголосило себе всесвітнім халіфатом.

Хто є ворогом ІДІЛ? Ворогом ІДІЛ є все що не ІДІЛ. Так історично склалося, що найбільше постраждали від дій ІДІЛ інші мусульмани. Як під час існування на території Сирії та Іраку фактичної держави ІДІЛ (2014-2019), так і до та після. І для ІДІЛ-К головним ворогом є “не такі” мусульмани, а вже потім Росія. Про що нижче.

ІДІЛ є цілком логічним апогеєм розвитку і фундаменталізму, і екстремізму. Який чудово зростав і масштабувався на знищених війнами територіях Іраку та Сирії. А бідне та знедолене населення, без сильного контролю секулярної держави, є чудовим матеріалом для релігійної пропаганди та вербування.

Тому коли вам пишуть, що ІДІЛ проект ФСБ – це дуже смішно. Ідеї, які призвели до виникнення ІДІЛ – набагато старші за Росію. А соціальна та політична база від Росії слабо залежить. Хоча, звичайно, цілком імовірно, що в ІДІЛ є інкорпоровані агенти різних розвідок та силових структур. Наприклад, американці якось дізналися про те, що ІДІЛ готує теракти проти Росії.

Так, тепер давайте коротко про те, що таке ІДІЛ-К, або, як вони самі себе називають – “Вілаят Хорасан”. Це, власне. частина ІДІЛ, яка діє на території історичного регіону – раптово – Хорасан. Хорасан – один із трьох регіонів Центральної Азії, який охоплює території сучасних Ірану, Афганістану, Туркменістану, частин Узбекистану та Таджикистану. ІДІЛ-К не діє на всій території історичного Хорасана, але розглядає її як свою цільову. Відповідно, і вербування людей відбувається у Центральній Азії, і політичний ракурс – місцевий.

Зараз головним ворогом ІДІЛ-К є… Талібан. Наразі ІДІЛ звинувачує талібів у тому, що вони недостатньо мусульмани. Буквально: зараз вони критикують талібан, що ті виконують закони шаріату недостатньо жорстко та є надто ліберальними. На другому місці, звісно, ​​шиїтський Іран. Так, для ІДІЛ шиїти це навіть більше зло, ніж, скажімо, християни, тому що вони вважають шиїтів єретиками та віровідступниками.

Росія, у цьому контексті, цілком природний ворог ІДІЛ. По-перше, вона зараз – прямий союзник Ірану. По-друге, фактично є партнером Талібану. Крім того, за версією ІДІЛ, і радянське вторгнення до Афганістану, і російське до Сирії – злочини проти ісламу.

Чому ФСБ упустило цей теракт? Якщо відкинути чисту конспірологію, то все цілком логічно: всі сили Росії кинуті на війну проти України, у тому числі найкращі кадри того самого ФСБ. У Росії надлишку сил та ресурсів немає. Тому до таких проявів асиметричної дії країна не готова тупо. Якщо ІДІЛ-К захоче продовження, воно його отримає. Або Путіну доведеться розкидатися ресурсами.

Чому Росія звинувачує США та Україну? Ну, а що їм ще робити? Говорити, що ми знайшли собі вигаданого ворога, витратили на війну з ним усі ресурси, а тепер стали вразливими для іншого, сьогодення, якого виростили наші ж злочини в Афганістані, Центральній Азії та Сирії? Або як? А так можна спробувати перекласти із хворої голови на здорову.

Якось так.

Автор: Юрій Богданов, блогер.