22 квітня у СРСР був особливим днем. Як тоді казали – “все прогресивне людство” відзначало день народження свого ідола. На жаль, для багатьох і зараз він залишається таким, хоч реально це була страшна мерзота. Гітлер був страшний, Сталін страшніший за Гітлера. Але цей був страшніший за їх обох. Просто цьому психічно хворому маніяку доля дала надто мало часу панувати.
Колись вчителька (ще був Брежнєв живий) розповідала нам про геніальність Леніна. Померлий молодим, бо титанічно працював. І коли досліджували його мозок, то виявилося, що він настільки обвапнений, що при контакті з ним скальпель видавав звук, ніби зустрічався з картонкою. Це все тому, що Ленін дуже багато думав геніальних думок, як ощасливити все людство – пояснювала Марія Максимівна.
Як виявилось, Ленін був мутантом. У прямому значенні цього слова. Його головна хвороба (успадкована від батька) – це саме вапнування судин головного мозку, про яке нам колись вчителька розповідала.
За результатами досліджень Гаррі Вінтерса, Філіпа Маковіака та Лева Лур'є, нейрологів з Каліфорнійського університету, опублікованих у відомому медичному журналі “Human Pathology”, у Володимира Леніна була мутація гена NT5E, що і призвело до такої хвороби, що спричинила безумство, а потім і смерть досить молодий вік.
Слід сказати, що ненормальність майбутнього вождя світового пролетаріату виявилася вже від народження. Володя дуже пізно навчився ходити – лише у віці трьох років. Та й то постійно падав через зміщений центр тяжіння, адже мав потворну статуру – непропорційно короткі ноги порівняно з тулубом та головою.
Постійні падіння викликали у Володі напади істерики та неконтрольованої люті. Він верещав і бив лобом об підлогу так, що тремтів увесь будинок. Пізніше його сестра Марія Ульянова у перших своїх спогадах тоді, коли ще не було такої цензури, відверто писала: батьки боялися, що через ці перманентні “чолобити” Володенька виросте розумово відсталим.
Виріс божевільним. Його дружина Надія Крупська згадувала про довгі періоди бездіяльності, коли “вождь” майже не рухався, що раптово змінювалися нападами бурхливої діяльності: “Володя впав у раж”, – говорила вона, не підозрюючи, очевидно, що такий стан називається кататонія.
Олександр Богданов, лікар за фахом говорив відомому марксисту Миколі Валентинову (Вольському): “Спостерігаючи за кілька років деякі реакції Леніна, я як лікар прийшов до переконання, що у Лніна були іноді психічні стани з явними ознаками ненормальності”.
Це за часів СРСР про Богданова мало хто знав. А колись він був товаришем Леніна, фактично другою людиною в партії і порвав із вождем усі стосунки після того, як той скомунізував у 1911 році партійну касу РСДРП. Тобто вже тоді Ленін був ненормальним.
Однак ненормальність не завадила йому після захоплення влади оточити собі справді царською розкішшю. Величезний маєток, що раніше належав вдові фабриканта Сави Морозова; півдесятка розкішних автомобілів із царського гаража, численна охорона та прислуга. А у банках Швейцарії на іменних рахунках 75 мільйонів франків.
Моральна чудовисько. Друзів не мав. З оточуючими був до огидності груб: “субчик”, “лайно”, “ідіотик” – звичні ленінські епітети на адресу товаришів по партії. А якщо кимось був задоволений, тоді називав таку людину поблажливо “цінним партійним майном”.
До речі, і зовні це теж було чудовисько. Недарма серед соратників було прізвисько “Старий” – у 25 років він уже виглядав на 40. А кінець цього маніяка був страшний. Ось вам останнє фото, на якому він уже майже “рослина”.
Автор: Павло Бондаренко, журналіст.
