А чи був шанс? –

А чи був шанс?  –

У стрічці активно обговорюють фільм Співчих про 90-х «Зрадники». Фільм загалом правильний, але тривіальний. Зрозуміло, що тодішні «реформатори», котрі обіцяли зробити Росію демократичною миролюбною країною, бездарно провалили свою місію. Але чи була, в принципі, реальна така можливість?

Проблема в тому, що й у 90-ті роки більшість російської правлячої номенклатури хворіла на великодержавну манію величі. Просто тоді бодливій корові бог рога не дав, тобто Росія не мала ресурсів на широкомасштабну експансію і великі війни. Проте навіть така ситуація не завадила російській владі розв'язати криваву війну проти Чечні, інтервенцію в Абхазії, Придністров'ї тощо.

Ступінь неадекватності керівництва Росії у роки добре видно з розсекреченої кілька років тому стенограми переговорів Єльцина і Клінтона.

Єльцин: І прошу тебе про одне. Просто віддай Європу Росії. США – не у Європі. Європою мають займатися європейці. Росія наполовину Європа, наполовину Азія. Клінтон: Тобі й Азія потрібна? Єльцин: Звичайно, звісно, ​​Білл. Зрештою, ми домовимося про все це. Клінтон: Я не думаю, що європейцям дуже сподобається. Єльцин: Не всім. Але ж я європеєць. Я живу в Москві. Москва це Європа, і це мені подобається. Ти можеш узяти всі інші країни у світі та забезпечувати безпеку їм. А я візьму Європу і забезпечуватиму її безпеку. Ну, не я, а Росія взагалі.

Характерно, що Путін на переговорах з Макроном повторював мрії Єльцина: «Європа залежить від Сполучених Штатів у сфері безпеки. Але щодо цього не треба переживати – ми допоможемо. Ми забезпечимо безпеку».

Єльцин був таким самим цокнутим імперіалістом, як і майже всі інші російські правителі останні кілька століть. Шалена мрія про панування в Європі ніколи їх не покидала. Практично всі повоєнні роки радянська, а потім російська влада прагнула витіснити американців з Європи та нав'язати їй свій протекторат «гаранта безпеки».

Єльцин не був надто агресивним на міжнародній арені насамперед тому, що в нього просто не вистачало економічних ресурсів для ведення імперської політики у світовому масштабі. Але, судячи з розмов з Клінтоном, йому, як і його попередникам, теж дуже хотілося стати володарем півсвіту.

Більше того, багато «лібералів» серед Єльцина були, по суті, такими ж імперцями. Чубайс, наприклад, потім із задоволенням говорив про те, що російська армія відроджується в Чечні (на горі всьому світу – додамо від себе) і мріяв про «ліберальну імперію».

Те, що ельцинська верхівка складалася в основному з «шахраїв та злодіїв» – це ще півбіди. Вона намагалася (і небезуспішно) зберегти імперію, яка прагне панування, як мінімум, на пострадянському просторі. А отже, відповідальна і за нинішню криваву агресію проти України, яка загрожує перерости в глобальну катастрофу.

Автор: Ігор Ейдман, блогер.