ЄС підготував законопроект, який передбачає передачу Україні прибутків від заморожених російських активів уже у липні цього року.
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
За його даними, законопроектом передбачено введення податку на непередбачені витрати на прибуток, отриманий від російських коштів, “з метою використання приблизно 3 млрд євро на рік для фінансування постачання зброї Україні та стимулювання її оборонної промисловості”.
Агентство зазначає, що згідно із законопроектом частка від доходів, отриманих від 15 лютого, перераховуватиметься ЄС двічі на рік, поки не буде знято санкції щодо Росії.
Спочатку кошти будуть виділені Європейському фонду миру, який оплачує постачання зброї Києву, та Фонду підтримки України.
Частина прибутку залишиться у центральних депозитаріїв цінних паперів, щоб покрити витрати на управління активами і “впоратися з будь-якими ризиками, включаючи можливі заходи у відповідь з боку Росії”.
Bloomberg нагадує, що адміністрація президента США Джо Байдена “підштовхує союзників по G7 до негайного арешту заморожених активів і хоче побачити прогрес до червневого саміту лідерів”.
Проте кілька європейських країн, включаючи Німеччину та Францію, а також Європейський центральний банк, “не виявляють готовності”, пише агентство.
Як писала UAOboz, вранці 24 лютого 2022 року війська Російської Федерації за наказом Володимира Путіна розпочали нове вторгнення в Україну одразу за декількома напрямками, у тому числі з території Білорусі.
Однак бліцкриг не відбувся і ЗСУ вдалося стримати і відкинути супротивника, знищивши і поранивши з початку вторгнення вже близько 432 390 особового складу, 6 819 танків, 13 049 бронемашин, 10 698 артилерійських систем, 721 засіб ППО 8, 1 0 27 кораблів, 347 військових літаків та 325 вертольотів, 14 191 військовий автомобіль та автоцистерну, 1 735 одиниць спецтехніки, 1 922 крилаті ракети.
У результаті російські війська розпочали бомбардування та обстріл житлових кварталів з метою посіяти паніку та залякати українців. Сили РФ спішно покинули північні регіони України і після часткової доукомплектації були перекинуті на Донбас та Харків.
З часом ЗСУ перейшли у контрнаступ на Харківському та Херсонському напрямках. В результаті було звільнено майже всю Харківську область та місто Херсон.
Наприкінці літа 2023 року ЗСУ розпочали наступ одразу на кількох напрямках – на Донбасі, вибиваючи російські окупаційні війська з Бахмуту та інших населених пунктів; та на Півдні – у Запорізькій області, де українська армія просувається до Мелітополя, Бердянська, Маріуполя та Азовського моря. Згодом, у зв'язку з тим, що Україна не отримала від партнерів всю обіцяну техніку, наступ ЗСУ сповільнився і вони перейшли до активної оборони. Тим часом у західній пресі наприкінці грудня, яка посилається на обізнані джерела, з'явилася інформація про акумулювання Україною техніки для нового наступу – вже 2024 року.
Безпосередньо на тлі виборів президента Росії 15-17 березня, які, зокрема, незаконно проводилися на окупованих територіях України, українська армія інтенсифікувала удари безпілотниками по російських НПЗ, чим спровокувала певні проблеми в роботі нафтосектора. Крім того, у цей же період на територію Білгородської та Курської області зайшли підрозділи добровольців-росіян з «Російського добровольчого корпусу», Легіону «Свобода Росії» та батальйону «Сибір, що почали активні бойові зіткнення з регулярною російською армією.
