Зараз ми багато чуємо про другий мирний саміт, а президент Фінляндії Александр Стубб каже, що настав час починати мирні переговори між Україною та Росією
І я думаю, що час для початку переговорів ще не настав. Вона настане лише тоді, коли наші Збройні сили – Сили оборони – зроблять те, що робили вчора та позавчора, але з подвоєнням зусиль. Коли Крим очистять від російських воєнних злочинців. Коли їм там стане неможливо перебувати, бо не буде куди доставляти зброю, їжу, техніку тощо. І коли ми бачимо, що Україна починає поступово, але неухильно домінувати в повітрі.
Лише тоді можна буде говорити про якісь певні роздуми щодо початку переговорів. Коли Путін зрозуміє, що якщо він продовжить у тому ж дусі, це означає, що не просто в проміжку між прикордонними районами все почне горіти і вибухати, а й полетить далі. До Олені прилетіли якісь добрі дрони, а це за 1800 км від України. Так чому ж вони не можуть прилетіти на вагонобудівний завод на Уралі? Саме тоді ми можемо говорити про якісь початки чогось. І те, що ми зараз намагаємося якось зменшити певний тиск усіма цими розмовами, можна вважати лише дипломатичним кроком. Я можу в це повірити і з цим погоджуюся. Але в якості практичного результату вона також дорівнює нулю.
У коментарі французьким ЗМІ Володимир Зеленський заявив, що лише Китай може якось змінити цю ситуацію, якщо займе іншу позицію не як посередник, а чинитиме тиск на Росію, як тисне на Захід і США. Після цього ми почули відповідь від Китаю, що китайсько-бразильський план дуже хороший і його підтримують понад 110 країн. Що це значить? Це означає, що ми не розуміємо, яку позицію займає Китай. Ну, навіщо Китаю тиснути на Росію? Сядьте в крісло Сі Цзіньпіна і подивіться на світ його очима. Китай чудово почувається в цій конкретній ситуації, коли Росія а) залежна від нього, б) постачає йому те, що йому потрібно, і заробляє на цьому. І саме йому потрібен цей напівмертвий, напівмертвий путінський режим для того, щоб існувала вісь зла Москва-Пекін. Ну, навіщо Китаю змінювати цю вигідну позицію для себе?
Так, може бути одна умова, коли йому кажуть на Заході – шановний товаришу Сі, якщо ви продовжите допомагати Росії, то ми зламаємо вашу зовнішню торгівлю, і тоді ви сядете в машину, яка нікуди не поїде. Ви просто будете робити те, що зараз робить Путін – шукати вихід там, де його вже не буде. Тому що Китай – це не Росія, а Китай – це трохи більше. А без виходу на зовнішні ринки колапс там настане навіть швидше, ніж у Путіна. Тільки так можна домогтися чогось від Китаю. І коли ми чуємо від наших західних партнерів, що Китай може впливати на Росію, це нічого. Це про власне безсилля визнати власну некомпетентність.
Політологи кажуть, що зустріч лідерів Сі та Зеленського готується на вересень-жовтень. Можливо, Володимир Зеленський полетить до Сі. Або я чогось очікую від цієї зустрічі. Я прочитав китайсько-бразильський мирний план. Нічого путнього в цьому плані немає. Це, знову ж таки, заклики – за все хороше проти всього поганого. Це так не працює і так не буває. Тому, якщо Сі просуває цей план, так званий китайсько-бразильський план, він, знову ж таки, б’ється головою об стіну. Ми не можемо прийняти план заморожування конфлікту. І за цим планом ми маємо зупинити війну там, де сьогодні дислокуються наші війська. Це подарунок Путіну. Хіба це не ясно? Тому, коли нам кажуть, що ми будемо розглядати якісь плани і так далі, у мене виникає питання, а де ж наш план на перемогу? Не мир, а перемога.
Володимир Огризко, Новий голос
Про це Інформує портал UA-Obozrevatel.