Навіщо Росія нарощує військову присутність в одній із країн?
З початку року Росія нарощує військову присутність у Лівії. Туди перекидають кадрових військових Міноборони під виглядом найманців, а також новобранців «африканського» напряму ПВК «Вагнер». Де базуються російські військові в Лівії, чим вони там займаються та які інтереси переслідують, з'ясувала «Верстка» спільно з проектом All Eyes on Wagner за участю Радіо Свобода та розслідувального проекту «Система».
Активне перекидання російських військових і найманців до Лівії, за нашими даними, почалося останні три місяці. Військовий контингент зосереджений переважно на сході країни — на території, яку контролює союзник Кремля, командир Лівійської національної армії (ЛНА) Халіфа Хафтар. Західну частину країни та столицю, Тріполі, контролює визнаний ООН Уряд національної згоди.
За інформацією джерела All Eyes on Wagner в органах безпеки Лівії, за останні два тижні до країни прибуло щонайменше 1800 російських військових. Частину з них направили до Нігеру, решта залишилася в Лівії в очікуванні подальших інструкцій.
Співрозмовник «Верстки», один із військових, які прибули до Лівії, розповів, що його разом з кількома сотнями військовослужбовців сил спеціального призначення передислокували з України на початку року. Ще кілька тисяч бійців ПВК «Вагнер» «африканського спрямування» та професійних військових прибули до Лівії з лютого до квітня.
При цьому самі військовослужбовці у розмовах із журналістами зазначають, що перебувають у Лівії неофіційно: вони присутні на території країни як представники приватної військової компанії. Який саме вони не уточнюють.
З початку березня російських військових та російську техніку вдалося виявити як мінімум у десяти точках на сході Лівії. Як з'ясували «Верстка» та All Eyes on Wagner, російські війська базуються як навколо великих військових баз — Джуфра, Гардабії, так і поруч із дрібнішими — Ваддан та Ель-Мардж.
Частина прибулих російських військовослужбовців, за словами джерел «Верстки», займається інструктажем та навчанням місцевих військових та новобранців «африканського спрямування». Інші виконують точкові бойові завдання: наприклад, прикривають транспортування військової техніки.
«Такої суєти ніколи не було, тут тектонічні зрушення, — каже джерело «Верстки» з числа військових, яке перебуває в Лівії. – Думаю, що готується велика заварушка».
Поблизу військових об'єктів у Лівії дедалі частіше почали з'являтися російські військові
Про збільшену активність говорять і дані про місцезнаходження користувачів месенджера Telegram поблизу військових об'єктів у Лівії. 5 березня один із російських військових «засвітився» поряд з авіабазою Гардабія на околицях Сирта, міста на березі середземноморської затоки. Його обліковий запис був зареєстрований під ім'ям «Андрій». За кілька місяців до цього власник облікового запису перебував у Мулиному Нижегородській області, де йде підготовка російських військових для участі в боях в Україні.
Майже через два тижні після того, як «Андрій» з'явився на авіабазі Гардабія, Лівійська національна армія організувала там же навчання, які включали використання декількох зенітних ракетних комплексів «Панцир» — на картах видно невелику злітно-посадкову смугу, де й знаходилися установки ЗРК.
Наступною у поле зору потрапила група російських військових у місті Ель-Мардж. 17 березня їхні фотографії з'явилися у лівійських соцмережах. Ми підтвердили геолокацію знімків, порівнявши зображені на них будівлі та конструкції з фотографіями з космосу.
На початку травня у Джуфрі помітили ще двох російських військових — «Верстка» зафіксувала їх за геолокаційними даними телеграм-акаунтів. Серед них той самий «Андрій», який у березні перебував на авіабазі Гардабія — там він пробув щонайменше до квітня, а до травня перемістився до Джуфри. На цей момент він змінив свій нік у месенджері з «Андрія» на «Curw».
Другий росіянин, який опинився на базі в Джуфрі на початку травня, — 26-річний судимий за крадіжку уродженець Володимирської області Павло Вавілов. У військову сферу він міг потрапити останніми роками: ще 2020 року, судячи з даних витоків, Вавілов працював охоронцем, а до цього — таксистом. На його ім'я виписано безліч штрафів за порушення правил дорожнього руху, а також відкрито кілька виконавчих проваджень за борги з комунальних платежів. “Верстка” знайшла ще один його телефон, прив'язаний до іншого телеграм-акаунту. На фотографії у цьому профілі Вавілова — автомобіль із номерами «ЛНР».
Перекидання зброї та транспорту
Протягом останніх кількох тижнів почастішали постачання російської зброї та транспорту з Сирії до Лівії.
30 березня телеграм-канал «Військовий інформатор» опублікував кілька фотографій навчань Лівійської національної армії. У кадр потрапили російські бронетранспортери «Тигр» СБМВПК-233136 у п'ятидверній модифікації. Судячи з емблем підрозділів на передніх дверях, машини доставили до 106-ї бригади «Сирт» Лівійської національної армії. Нею командує син Хафтара – Саддам Хафтар.
Окрім фотографій у каналі виклали й відео навчань. Порівнявши рельєф, що потрапили в кадр будівлі та пам'ятники, ми з'ясували, що його було знято між авіабазою Джуфра та містом Ваддан на південному заході Лівії.
Російські військові поблизу бази Джуфра
Російська техніка потрапляє до Лівії морем. Один із співрозмовників «Верстки» з числа військових уточнив, що особисто був у «військовому порту» та супроводжував техніку звідти на «військові бази».
У ряді випадків російську військову техніку та зброю доставляють до Лівії із сирійського порту Тартус. 2 квітня там помітили два російські десантні кораблі — «Олександр Отраковський» та «Іван Грен». 6 квітня ці ж кораблі перебували біля берегів Криту. 8 квітня вони прибули до порту Тобрук у Лівії. Один із них навіть потрапив до об'єктивів камер лівійських журналістів. Кораблі перевозили транспортні засоби та зброю: одна із установок схожа на радянські міномети 2С12 «Сані». За даними розслідувачів, це було вже п'яте постачання російської техніки за останні півтора місяці. Як свідчать супутникові знімки, «човникові» рейси «Отраковського» та «Грена» продовжились і після 8 квітня. На фотографії сервісу Planet.com, зробленої 11 квітня, обидва кораблі можна побачити в порту Тартуса. На знімку за 14 квітня “Іван Грен” видно пришвартованим у порту Тобрука.
Про перекидання російської зброї та транспорту згадував і фахівець з Лівії, науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Джалель Харчауї. Він також писав про передислокацію російських військовослужбовців на військову базу Брак аль-Шаті. За його даними, чисельність російськомовного персоналу бази за останні тижні збільшилася приблизно на чверть. Ми підтвердили присутність російських військових у цьому районі.
На початку травня ми виявили телеграм-акканут у безпосередній близькості від бази. Його було зареєстровано на російський номер під ніком «Аркан». Власник акаунту – 28-річний росіянин Максим Кукол. У телефонних книгах інших користувачів він записаний як “Відморозок”. Аж до 2021 року Кукол, судячи з витоків, не був пов'язаний із військовою сферою. Він жив у Сочі і працював у різні роки охоронцем, комірником, вантажником, різноробом. Відомостей про його працевлаштування після 2021 року у відкритому доступі «Верстка» не виявила. У 2022 році Максим Кукол жив уже у Воронезькій області і позбувся оформлених раніше кредитів.
Ще у березні 2024 року журналісти проекту All Eyes on Wagner не знаходили на базі російські облікові записи. Ситуація змінилася останніми тижнями.
Російські військові продовжують прибувати і до сирійського порту, який став своєрідною точкою перерозподілу ресурсів. Це підтверджують геолокаційні дані користувачів на території порту Тартус. Один із них — 19-річний військовослужбовець ВМФ Антон Заїкін. У січні та лютому Заїкін перебував у районі порту в Балтійську Калінінградської області, а на початку травня – у сирійському Тартусі.
У Лівії помічені і сирійці
Крім російської техніки та солдатів із Сирії до Лівії, ймовірно, відправляють і сирійських військових. Разом із 28-річним росіянином у районі авіабази Брак аль-Шаті «Верстка» виявила ще один телеграм-аккаунт, прив'язаний до сирійського номера телефону під нікнеймом «Saif0987766».
7 березня в районі авіабази Беніна «засвітився» інший сирійський обліковий запис під нікнеймом «Laith». Ця база відома як центр повітряної логістики ПВК «Вагнер», а тепер і «Африканського корпусу», підвідомчого Міноборони.
Ще один сирійський обліковий запис з нікнеймом «Khadora1» був виявлений на базі в районі Аль-Хароба разом із російськими телеграм-аккаунтами.
Встановити справжні імена власників облікових записів не вдалося. На запити «Верстки» із проханням підтвердити особу вони також не відповіли.
Технічні елементи, що підтверджують, що обліковий запис @KHADORA1 є сирійським. На першому скріншоті (ліворуч) — обліковий запис із зазначенням номера телефону та одна зі сториз. На другому — сториз із напоєм: на склянці відмічені соцмережі та назва кафе, в якому було куплено напій. На третьому та четвертому скріншоті — сам напій та група кафе у Дамаску.
Інтереси Кремля у Лівії
Лівія з 2011 року — після повалення Муаммара Каддафі — перебуває у стані громадянської війни та політичної нестабільності. Владу в країні ділять кілька груп: захід країни зі столицею Тріполі перебуває під контролем Уряду національної єдності, що підтримується ООН, а схід контролює Халіфа Хафтар та керована ним Лівійська національна армія.
Туреччина, США та низка інших країн неодноразово звинувачували Росію у втручанні у лівійський конфлікт, у тому числі з використанням сил ПВК «Вагнер». Журналістські розслідування також підтверджували наявність російських найманців у Лівії як мінімум із 2019 року. За оцінками експертів, Кремль підтримує Хафтара приблизно з 2018 року.
2023 року відбулися перші після початку вторгнення в Україну публічні переговори російських чиновників та лівійського командира: у серпні до нього до Лівії прилетів заступник міністра оборони Росії Юнус-Бек Євкуров. А вже у вересні Хафтар і сам зустрівся у Москві з Путіним. Після цієї зустрічі ЗМІ неодноразово повідомляли про плани Кремля щодо будівництва російської військово-морської бази у Лівії. Її збиралися звести все в тому самому Тобруку, куди прибувають російські військові вантажі із Сирії.
У січні 2024 року, незадовго до початку масштабного перекидання сил, Юнус-Бек Євкуров знову побував у Лівії. Його зустріч із Хафтаром відбулася в штабі в Бенгазі — недалеко від цього міста, між сусідніми Камінісом та Сулуком, за словами джерел «Верстки», вже працює нова тренувальна база російських військових.
Як кажуть джерела «Верстки» та All Eyes On Wagner, російським контингентом у Лівії керують чотири командири, які раніше були в Сирії. Вони, своєю чергою, підпорядковуються Юнус-Беку Євкурову.
“Я думаю, що росіяни роблять ставку на війну всередині Тріполі між ополченцями, тому вони перейдуть до цього плану”, – побоюється співрозмовник з числа військових.
Інше джерело зазначає, що нинішні поставки російської техніки та перекидання військових мають замінити сили ПВК «Вагнер» у Лівії та підготувати можливість перекидання людей до інших країн африканського континенту.
Джалель Харчауї у розмові з журналістами All Eyes On Wagner пояснив, що Лівія відповідає багатьом із стратегічних інтересів Росії у регіоні.
«Лівія пропонує надзвичайно цінний доступ до Середземного моря, служить південним флангом для тиску на НАТО та ЄС і зміцнює діалог з іншими ключовими арабськими країнами. Важливо відзначити, що вона також є проходом у країни Африки на південь від Сахари, пропонуючи стратегічний шлях у такі країни, як Судан, Нігер та за їхні межі», — сказав експерт.
За його словами, співпраця Кремля з родиною Хафтар дозволяє Росії досягти цих цілей за мінімізації витрат.
«Грубо кажучи, у матеріальному та грошово-кредитному плані родина Хафтар винагороджує Москву за те, що вона і так робить саме те, що їй потрібно», — вважає Харчауї.
Зросла військова активність у регіоні також може бути пов'язана з майбутніми президентськими виборами, першими в історії країни. Щоб уникнути продовження війни, провести голосування вимагає ООН. Попередні спроби організувати вибори зривалися через загострення воєнного конфлікту.
Про це Пише сайт UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97