Чистий постріл у ногу, спиляна гілка, на якій у тому числі й сіла російська економіка. Ну, не стратеги сидять у Кремлі. Так, тактики-аматори. Надумали, що можуть пограти на «зерновому питанні».
Потрібно віддати належне – на короткій дистанції вийшло. Такий ось обрій планування. Витягли з антресолей польських політичних проксі. Які благополучно відіграли партитуру на історичних травмах Києва та Варшави.
Стара КДБшна школа: вдарити по кількох цілях фразу. Тут вам і спроба посварити Україну з Польщею, а разом із нею – та з іншими сусідами. І туди ж – додати Києву проблем із логістикою.
Польщу у «зерновому питанні» підтримала і Франція. Це при тому, що заяви Емманюеля Макрона про можливе відправлення військ в Україні регулярно доводять кремлівських пропагандистів до істерики. Але тут – махорка нарізно. Європейські лідери балансують між необхідністю військової допомоги Україні та внутрішнім порядком денним у своїх країнах. Електоральна демократія така, що вдієш.
Звучить шизофренічно, чи не так? Як і сам факт постачання зерна до Польщі з Росії та Білорусі. На це, наприклад, звертали увагу українські журналісти, яких затримали на кордоні польські силовики.
Ліквідацією цього прояву когнітивного дисонансу почала займатись Чехія, перебираючи роль головного адвоката України в Євросоюзі на себе. У Празі й виступили з ініціативою введення мит на російське та білоруське зерно, яку підтримають інші країни блоку. Чехія констатувала зовсім дикий факт: постачання російського зерна до Європи перевищили довоєнні обсяги.
Там розуміють, що економіка – така сама зброя для вбивства європейців, як і інші – номінально летальні засоби. Білорусь як сателіт Кремля – теж знаряддя. При тому, що польсько-білоруський кордон для «мітингувальників» – недоторканний. Такий стан речей і підготував ґрунт для демпінгу з боку росіян і, як наслідок, незадоволення польських фермерів-корисних ідіотів та «фермерів» з-поміж російської агентури.
Сіли в калюжу – утворився торговельний дисбаланс. Адже ще десять років тому в Росії було введено контрасанкції, які передбачали заборону постачання західних продуктів РФ. Результат – поява легендарних «білоруських креветок».
Станом на 2024 рік запровадження європейського мита на російське зерно ніяк не відобразиться на рівні продовольчої безпеки на континенті. Та ще й у розрізі того, що Україна прорвала блокаду власних чорноморських портів.
Натомість обмежувальні заходи відіб'ють у російських та білоруських трейдерів бажання та можливість демпінгувати, принагідно підігнавши митний режим до санкційного режиму.
От і з'їли, підігрівши антиукраїнські настрої. У цьому сенсі закон бумеранга разом із тотальною політичною сліпотою спрацювали безвідмовно. І жодні «дружні» сили у Польщі не допоможуть у боротьбі з машиною європейської бюрократії, яка, хоч і не одразу, але роздухарилася у протистоянні російській агресії. Отак і відокремить зерна від полови, а фермерів від «фермерів».
Автор: Сергій Романов, політичний оглядач