Хто для Кремля небажаний? Експерти – про черговий одіозний російський закон

Відповідний документ прийнято напередодні у стінах Думи відразу у другому та третьому читаннях.

Раніше спікер Держдуми В’ячеслав Володін як обґрунтування внесення коректив до закону говорив про необхідність «убезпечити співгромадян від організацій», створених західними країнами, включаючи США, та «що ведуть діяльність проти Росії».

Поза діянням закону поки що залишаються міжнародні урядові організації, членом яких є Росія (ООН, наприклад, але не Рада Європи), а також організації, які безпосередньо входять до структури органів державної влади іноземної держави.

Закон про «небажані» організації ухвалено в Росії в 2015 році. Для того, щоб потрапити до реєстру «ізгоїв», достатньо вказівки Генпрокуратури та схвалення Міністерства закордонних справ РФ. Тому “чорний список” швидко розширився. Зараз у ньому близько 180 НКО, об’єднань різного характеру та ЗМІ.

З моменту прийняття Держдумою в третьому читанні текст за Конституцією РФ вже носить назву “закон”, який для набуття ним чинності має бути схвалений Радою Федерації і підписаний президентом РФ, пояснив у коментарі для «Голосу Америки» юрист правозахисної групи «Перший відділ» Максим Оленічев. На його думку, він спрямований на посилення ізоляції Росії від міжнародних процесів.

«Російська влада зараз бачить у будь-якій взаємодії співгромадян з іноземцями загрозу, – уточнив він. – Думаю, що ухвалення чергового закону можна розцінювати як прагнення російської влади дедалі більше обмежувати права та можливості росіян під виглядом боротьби із “зовнішнім впливом”. Для того, щоб обґрунтувати свою “незамінність”, російська влада сама винаходить ворогів (тих же “небажаних організацій”), а потім з ними бореться – виявляють і забороняють їхню діяльність, переслідують громадян Росії в адміністративному та кримінальному порядку за взаємодію з ворожими організаціями. Такого закону немає більше ніде у світі».

За участь у діяльності небажаних організацій передбачено кримінальну відповідальність – від 4-х до 6-ти років позбавлення волі.

При цьому розпливчастість формулювання «участь у діяльності» дозволяє силовикам трактувати її на власний розсуд.

По суті, новий закон дозволяє включати до переліку “небажаних” організації, які створені за межами Росії за участю органів державної влади іноземних держав, продовжив Максим Оленічев: «Вважаю, що він придуманий не для боротьби з реально існуючою загрозою, а для виправдання існування величезних штатів Міністерства юстиції та Генпрокуратури Росії, які займаються “виявленням” псевдонебезпечних організацій, а також для виправдання існування співробітників правоохоронних органів, які кримінальні справи порушують, розслідують їх та виносять щодо них рішення”.

Влада постійно «модернізує» цей закон у спробі привернути увагу до штучного порядку денного “небажаних організацій” в умовах мілітаризації суспільства, підкреслив юрист: «Росія де факто перебуває на напіввоєнному становищі і російська влада шукає зовнішніх ворогів, виправдовуючи їх наявністю свою політику ізоляціонізму країни від іншого демократичного світу, в якому шануються права людини З моменту появи закону з Росії було видворено сотні організацій, які здійснювали підтримку громадянських активістів, розвивали ідеї демократії, прав людини, верховенства закону, займалися просвітницькою діяльністю та інтеграцією вчених, педагогів, професіоналів у міжнародні проекти».

У червні 2024 року Європейський Суд з прав людини у справі «Фонд Андрія Рилькова та інші» визнав російський закон про «небажані» організації, які порушують права людини.

Цей закон застосовувався та застосовується як інструмент політичних репресій, стверджує Максим Оленічев. В результаті сотні зарубіжних організацій припинили свою діяльність у Росії, а російська влада домоглася того, щоб, борючись з міфічними ворогами, позбавили своїх громадян можливостей інтеграції у світову спільноту, резюмував він.

Відповідно до закону про «небажані» організації порушникам на перший раз покладається штраф. Проте екс-координатора «Відкритої Росії» у Ростовській області Анастасію Шевченка засудили до умовного терміну позбавлення волі, а політику і в минулому виконавчому директору «Відкритої Росії» Андрій Пивоваров призначили чотири роки колонії, і він зараз відбуває термін.

Наскільки я розумію спочатку, ухвалюючи закон у 2015 році, Кремль не хотів сваритися з організаціями, створеними урядами західних країн, зауважив у коментарі Російській службі «Голосу Америки» юрист і правозахисник Ілля Шаблінський. «Тоді йшлося лише про некомерційні організації (НКО), – нагадав він. – Хоча вже у 2012 році Путін вигнав із Російської Федерації Агентство США з міжнародного розвитку (USAID – вищий федеральний орган державного управління Сполучених Штатів у сфері надання допомоги за кордоном – ред.). Тепер Кремлю вже все одно – і уточнення закону безпосередньо стосується урядових організацій, тієї ж Британської ради, наприклад».

Саме на цей напрямок зараз і буде спрямований основний удар російської влади, вважає Ілля Шаблінський: «Тому що з точки зору знищення незалежного медіа-поля нинішні виправлення вже не дуже важливі. Усередині країни такого простору не лишилося. Основне інформаційне навантаження зараз несуть телеграм-канали та деякі російськомовні ЗМІ, які працюють за кордоном».

До реєстру небажаних організацій уже включено Радіо Свобода, «Медуза», «Дощ», «Проект» та інші видання.

У свою чергу, для росіян, які якось співпрацюють з іноземними державними структурами, зростають ризики кримінальних справ, констатував юрист: «Втім, ці справи сьогодні можуть порушувати вже й без жодного приводу. Для полегшення роботи силовиків існують гумові формулювання, що дозволяють трактувати як участь у діяльності небажаних організацій практично все що завгодно. До того ж, законодавці регулярно розширює базу для можливих посадок. Все йде строго в одному напрямку – посилення».

Схвалений у Думі документ, безумовно, також свідчить про продовження Кремлем курсу самоізоляцію країни, підсумував юрист.

Джерело: Віктор Володимиров, “Голос Америки”.