Цього тижня відбулися зрушення, які можуть нарешті вилитися у відміну хоча б частини обмежень, які ЗСУ мають на застосування західних озброєнь. Цього тижня держсекретар США Ентоні Блінкен публічно заявив про те, що він підтримує цю ідею і при цьому вкотре заявив про те, що Україна сама вирішує, чим і куди бити. Ось ця двоїстість позицій і дає Путіну привід бикувати щоразу. На жаль, за всієї мудрості та підтримки України, президент Джо Байден все ж таки не той, хто на чергову бичачу витівку лаптей зможе підняти трубку і сказати: «Генерал, розбомбіть їх до бісової матері!»
Я розумію, що це інша крайність того, що Захід послідовно демонструє після сходу зі сцени Рональда Рейгана. Навіть війни в Іраку – не показник, оскільки всім було зрозуміло, що питання про те, чи зламають США і союзники по коаліції, що підтримують їх, хребет Саддаму та його армії чи ні. Питання спиралося на те, чи вистачить духу взагалі зважитися на це. Росія і тим більше Китай – непорівнянний з Іраком калібр, і ще дуже велике питання, як би вчинили Буш старший і Буш молодший, якби замість Іраку – Росія.
Тим не менш, слимаки на зразок Путіна або Сі чітко вловлюють вібрації противника. Якщо той явно боягузливий і нерішучий, вони будуть бикувати неодмінно. Якщо ж противник не соромиться продемонструвати, що у нього сталеві тестикули, то брязкати своїм хребтом вони не стануть. Тим більше, що на відміну від демократій, автократія чи диктатура має свою перевагу в тому плані, що вони можуть дочекатися виборів та зміни неугодного та страшного лідера на ганчірку будь-якого кольору. І вже промацавши нового сидільця у головному кріслі, можна діяти сміливіше.
Так що справа не в тому, чи правильно Байден чинить чи не правильно, у кожному конкретному випадку. Не маючи достатнього обсягу інформації, ми просто не можемо знати, які фактори враховуються у формулі ухвалення рішення. Швидше за все, ми так прямо виступаємо просто тому, що не знаємо і не можемо знати навіть малої частки вихідних даних, без урахування яких взагалі не можна робити жодних рухів. Загалом, справа не в цьому, а в тому, що виродки, на зразок Путіна, не бачать у Байдені людину, здатну сказати ті самі слова своєму генералу.
Проте публічний виступ Блінкена – вже дещо, хоч і виглядає трохи дивно. Адже зрозуміло, що зброю, що є на руках ЗСУ, вони дійсно можуть застосувати на свій розсуд, але якщо це буде не погоджено з тими ж Штатами, то подальших поставок зброї можна і не побачити. Але незважаючи на це, риторика явно змінюється і це добре. Крім того, Генсек НАТО Єнс Столтенберг, відомий тим, що просто разюче тримає носа за вітром, цього ж тижня також висловився в тому плані, що настав час подумати, чи не зняти «деякі з обмежень» на використання західної зброї. А це, як мінімум, означає, що знімати є що й обмеження таки присутні. Загалом він публічно закликав країни Північноатлантичного альянсу дозволити Києву бити наданою йому зброєю з військових цілей усередині РФ. Він не назвав конкретних країн, яким адресовано його заклик, але, на думку The Economist, Столтенберг звертався до США як одного з головних донорів України.
Очевидно, що така заява генсека не можна вважати «художньою самодіяльністю» і схожа на те, що загальна думка як у США, так і в Європі вже підійшла до порога вирішення цього питання. А тим часом, цю тему докладно розбирає європейська, і шану важливішу – німецька преса. Так, видання DW опублікувало інтерв'ю, яке йому дав підполковник Джахара “Френкі” Матісек – льотчик американських ВПС та професор Військово-морського коледжу США, автор книг та статей. З нього ми взяли кілька моментів, які якраз і дають деяке уявлення про те, які думки та пропозиції існують у професійному військовому середовищі США. Ось як це виглядало:
«DW: Чи може Україна захистити своє друге за величиною місто – Харків, не завдаючи ударів по російській території за допомогою західної зброї?
Джахара Матісек: Ні, не може. Якщо ви дозволяєте росіянам мати безпечний притулок на своїй власній території через цю дивну ідею(…), що, мовляв, Україна не може використовувати західну зброю для атаки цілей усередині Росії, то це просто вигадана ідея про управління ескалацією та спроба не втягуватися в війну надто безпосередньо. Це погана військова стратегія (…). Це не ескалація, це здоровий глузд…
DW: Існує ідея свого роду обмеженої “безпольотної зони” або “безпольотної зони лайт”. Війська країн НАТО на сусідніх з Україною територіях збивали б російські ракети та безпілотники на відстані 70-100 кілометрів від кордону. Було б захищено західний регіон, місто Львів і, можливо, деякі інші. Скільки західних військ для цього потрібно і як швидко це можна зробити?
Джахара Матісек: Якщо є сила волі, можна зробити це протягом двох тижнів і приблизно за допомогою 2000-3000 чоловік. Чи завжди є ризик, що росіяни намагатимуться вибрати їх своєю метою? Так. Але, знаєте, це не спричинить активацію статті 5 договору НАТО про колективну оборону, оскільки це відбувається всередині України, а не на території НАТО…
DW: Припустимо, що буде створено “безпольотну зону” чи Захід дозволить Україні вдарити по Росії західною зброєю. Чому ви думаєте, що відповідь Росії буде обмеженою?
Джахара Матісек: Тому що “безполітна зона лайт”, якщо хочете назвати це так, захищатиме лише Україну та її повітряний простір. Ми не збиватимемо нічого над Білоруссю, Росією чи на схід від Дніпра. Отже, якщо встановити дуже чіткі межі ведення бойових дій з боку Заходу і дати зрозуміти, що це робиться для захисту інфраструктури міст і людей від невиборчих повітряних ударів Росії, ви знаєте, це не може розглядатися як щось більше, ніж законна гуманітарна місія.
DW: Чи правильно вважати, що Росія наразі виграє битву за українське небо? Дедалі більше російських літаків скидають керовані бомби, атакують міста, а Україні, схоже, нема чим відповісти.
Джахара Матісек: Ні. Якби росіяни справді вигравали повітряну війну, вони могли б прямо бомбити українські міста. А це означає, що допомога Заходу, особливо засоби ППО, допомогла українцям виграти повітряну війну. На даний момент є повітряний паритет, тому що українці мають досить велику мережу систем ППО по всій країні. Тому, коли ви кажете, що росіяни можуть скидати бомби над Україною, вони насправді просто використовують безліч гіперзвукових ракет, керованих бомб, а також дронів-камікадзе. А вони здебільшого запускаються з-за меж України. І якби була обмежена “безпольотна зона”, то більша частина місії полягала б у тому, щоб збивати ці боєприпаси, коли вони перетинають кордон із Україною».
У свою чергу, противник має власні канали отримання інформації як з Європи, так і зі США. Деякі такі канали можна назвати за іменами, а деякі навіть не приховують власних як той самий Орбан, який б'ється в істериці і кричить про те, що НАТО відкрито готується до війни з Росією. Але у Москви є й інші канали, а тому ми вже бачили низку безладних загроз різного калібру персонажів, але все ж таки більший інтерес представляє не спричинений неадекватом, а хтось безіменний, у надрах цієї самої злочинної влади в Москві. Найчастіше це виливається на ворожі паблики, які якраз і спеціалізуються на таких витоках. Ось що випливло з найворожіших надр:
«Про те, що НАТО дозволить київському режиму бити західною зброєю по всіх територіях Росії (не лише Кримом та новими регіонами), ми попереджали буквально днями. Все, на жаль, підтверджується цілком офіційному рівні. Джерела в Генштабі та Міноборони стверджують, що ми маємо серйозні плани на випадок такої загрози. І навіть обіцяють скоро розповісти, як ми покараємо американців та їхніх посібників за таке нахабство. При цьому багато військових переживають, що наша відповідь може не бути ефективною. «Ми загралися у внутрішні розбирання, переслідування генералів та переділ влади до Міноборони. Погрози зростають, а генерали, які дійсно вміють воювати, потрапляють за ґрати…»
Загалом у стані партнерів звучить дедалі більше голосів за те, щоб справді скасувати ці абсурдні обмеження. Мало того, з того боку кордону зачекалася маса цілей, яким просто потрібні барвисті прильоти. Та й супротивник уже б'ється так, ніби йому відомо про те, що рішення вже ухвалено. Загалом усе говорить про те, що чекати залишилося недовго.
Джерело: Anti-Colorados, Defence-Line