У Росії аномальні паводки, і винний у цьому… Казахстан. Один з регіонів Казахстану збільшив обсяг води, що скидається з водосховищ у 45 разів, заявив губернатор Курганської області Вадим Шумков. “Земляки, прогноз щодо паводку стрімко погіршується, води прибуває набагато більше та швидше. Рівень води в Тоболі, за даними Росгідромета та колег із Казахстану, прогнозується 11 метрів і вище, що набагато більше, ніж у 1994 році. Усім, хто проживає в усіх населених пунктах за заплавою річки Тобол – евакуюйтеся, не чекайте на прихід води. Вона прийде вночі і несподівано, швидко прибуваючи у вигляді великої хвилі”, – закликав він.
Росіяни в коментарях до новини обурюються, що після розпаду СРСР Казахстан “керує” стоком водосховищ Уралу та Тоболу. Спочатку затримує воду при посусі, а навесні різко скидає. Паводки в Курганській області через це нібито були неодноразово.
А тим часом, у 2023 році, наприклад, Казахстан звернувся до Росії з пропозицією про спільну роботу над проектом з перекидання частини стоку сибірських річок в Казахстан та інші країни центральноазіатського регіону, які страждають від посухи. Там нагадали, що у 1976 році на XXV з'їзді КПРС, вищим на той момент рівнем держуправління, було ухвалено рішення про початок робіт із здійснення цього проекту. “Готувалося грандіозне будівництво системи каналів та водосховищ, які передбачали у тому числі відкриття судноплавства каналом “Азія”: Карське море – Каспійське море – Перська затока, введення в експлуатацію понад 14 млн га зрошуваних земель. Після відомих подій 1991 року проект зупинився природно”, — йшлося у зверненні депутата Мажиліса Серіка Єгізбаєва до депутатів російського парламенту.
Власне, Росія і не проти відродити проект, але, як у тому анекдоті, є нюанс — після приєднання Казахстану та інших країн Центральної Азії, і робота в цьому напрямі триває.
Днями у відкритому доступі виявився аудіозапис, на якому депутат, член комітету Держдуми з оборони, член фракції “Єдина Росія” Андрій Гурулєв повідомляє колегам, що Казахстан “буде наступним”. “Казахи, надивившись на Україну, сильно бздять, що вони наступні. Просто бздять, бл *. Але вони будуть наступними. Вони щасливі*ються. У принципі, гадаю, рішення вже є”, – сказав він.
Аудіозапис був опублікований саме після того, як стало відомо, що Казахстан відмовився від проведення військових парадів 7 та 9 травня. У Росії заявили, що є “радянський синдром” пострадянських еліт – будь-яку форму інтеграції з РФ вони розглядають як форму залежності і відродження часів Політбюро ЦК КПРС. І звинуватили Казахстан у тому, що, впадаючи в русофобію, національні еліти насолоджуються ілюзією своєї власної незалежності.
У Казахстані закликали відреагувати на погрози Росії, справедливо зауваживши, що “Гурульов – не звичайний балабол з федерального каналу”, і “якщо подібні висловлювання російських депутатів зливаються до мережі, на них не можна не реагувати”. Там також наголосили, що “депутат правлячої в РФ партії загрожує головному союзнику — члену ОДКБ, ЄАЕС, СНД, підписанту фундаментального двостороннього договору про дружбу — військовим вторгненням, натякаючи на наявність відповідного політичного рішення”.
У Росії визнають, що “без чіткого усвідомлення, що саме ми будуємо, та принципової зміни підходів до просування інтересів Росії на пострадянському просторі на наші відносини з іншими екс-республіками СРСР чекає та сама доля, що й у випадку з Україною, — низка СВО” . Про це пишезокрема, директор Інституту міжнародних політичних та економічних стратегій — РУСТРАТ Олена Паніна, та дискусію підтримує директор Інституту російсько-слов'янських досліджень імені М.Я. Данилевського Олександр Буренков, який вважає, що “ми (Росія — прим. ред.) не дає пострадянським державам жодної серйозної цивілізаційної альтернативи, а без неї зрештою ми зазнаємо поразки”.
Альтернатива полягає виключно в тому, що звинуватити пострадянські країни в русофобії. Наприклад, тема “русофобії” Астани регулярно піднімається на російських телеканалах, експерти та офіційні особи зневажливо відгукуються про Казахстан, відкрито висувають до країни територіальні претензії, заявляючи, що “територія Казахстану – це великий подарунок з боку Росії та СРСР” та “Казахстану ніколи не існувало”.
У цьому, власне, і полягає стратегія “просування інтересів Росії на пострадянському просторі”, а це означає, що всім пострадянським країнам треба готуватися до “черги СВО”.
“…воювати з Казахстаном – це ідея, м'яко кажучи, не з числа здорових”, заспокоюють народ у кулуарах. Нібито Казахстан — величезний степ, і на цих просторах навіть Китай загубиться, крім того, контролювати таку територію силою — “тут навіть у кремлівських може заворушитись якась думка сумніву”. Але після 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що у “кремлівських” немає того, що може “зашебуршитися”, та й воювати у степу і не треба, достатньо захопити столицю республіки та привести до влади маріонетковий уряд.
Днями Великобританія та Франція закликали не допустити поразки України, оскільки це буде поразка та Заходу.
“Якщо Україна програє, ми усі програємо. Ціна нездатності підтримати Україну зараз буде набагато вищою, ніж ціна відсічі Путіну. <…> Світ спостерігає за нами і засудить нас, якщо ми зазнаємо невдачі”, – заявили глави британського та французького МЗС Девід Кемерон та Стефан Сежурне у колонці для The Telegraph.
Зазначимо, що не лише Заходу, а й усіх пострадянських республік. Насамперед їхнім інтересам допомогти Україні перемогти, у тому числі й в інтересах Казахстану, до якого Росія звернулася з вимогою поставити бензин у разі дефіциту палива. Паливо, яким Казахстан заправить російські літаки та танки для війни в Україні, у разі перемоги Росії побачать у самому Казахстані.
Автор: Вікторія Зубкова, політичний оглядач