Консультант Держдепу США, письменник та історик Едвард Люттвак у своїй колонці UnHerd: “Країнам НАТО незабаром доведеться відправити бійців до України, інакше вони змиряться з катастрофічною поразкою. Британці та французи разом із країнами Північної Європи вже потихеньку готуються до відрядження військ – як невеликих елітних підрозділів, так і матеріально-технічного та допоміжного персоналу – які можуть залишатись на відстані від лінії фронту».
Люттвак каже, що максимум від США – це приблизно 40-тисячний контингент (через загрозу Тайваню від КНР), тому основний обсяг мають забезпечити більш густонаселені країни ЄС (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія). Цей контингент дозволить ЗСУ зняти частину навантаження в тилу (або на кордоні з Білоруссю – виловлювати ДРГ та контролювати ситуацію) та відправити більше бійців на фронт.
Історик вважає це критично необхідним кроком – насамперед, щоб запобігти нападу Росії вже на саму Європу, якщо Україна впаде.
Хоча той самий Столтенберг уже встиг змістити акценти на максимальний обсяг допомоги – як заміну безпосередньої участі у війні. Більшість не хоче прямого протистояння НАТО і Росії, політики союзних країн заспокоюють виборців, що жоден з них не буде відправлений воювати в Україну.
З огляду на це “обмежений гуманітарний контингент НАТО в Україні” – загалом досить реалістичний сценарій. І це справді дозволить обійти скільки моментів прямого залучення НАТО до війни. Але очевидно, що детальніші обговорення розпочнуться не раніше осені. А до цього нам ще треба дожити та вистояти.
Хоча загалом тенденція для нас однозначно позитивна: виборців союзних країн політики почали планомірно привчати до думки про неминучий напад Росії на них, про небезпеку Росії, про те, що Росія – знову головний і найнебезпечніший ворог, а не “балет, Достоєвський, фігурне катання”.
Автор: Олексій Голобуцький, політолог.