Що потрібно зробити для Києва просто зараз.
Пройшло вже більше двох років після нападу Росії на Україну, а Захід, що вражає, досі не має єдиної стратегії.
Крім постачання вкрай необхідних боєприпасів та зброї, Захід мало що робить для потреб України.
Як могла б мати ефективна стратегія? Насамперед, західним урядам треба визначити спільні цілі. Україна зобов'язана вигнати російські війська та повернути всі території, які вона втратила після 2014 року; Росію потрібно змусити виплатити військові репарації як компенсацію Україні (Світовий банк оцінює вартість відновлення країни протягом найближчих десяти років приблизно $500 млрд); тисячам українців, депортованих до Росії, потрібно надати можливість повернутися; десятки тисяч ймовірних військових злочинів, скоєних російськими військами, слід розслідувати, а винних покарати.
Захід більше не може обмежувати себе обіцянками допомагати Україні «стільки часу, скільки знадобиться». Замість утримання України від атак на російські стратегічні та військові об'єкти, Захід має вітати такі удари. Програш у цій війні — це найкраще, що може статися з Росією. Як показує історія, військові поразки зазвичай призводили до реформ і зміни керівництва країни: так сталося після Кримської війни (1853-1856 роки), Російсько-японської війни (1904-1905) і війни в Афганістані (1979-1988). Володимир Путін повернув у Росію сталінські репресії та зробив вибір на користь нескінченної війни; цей проект, ймовірно, завершиться його крахом та загибеллю. Хоча зміна режиму є, звичайно, справою росіян, Захід має вітати таку перспективу.
Багато хто вважає, що у затяжній війні Росія має перевагу — просто тому, що має більшу чисельність населення та розміри економіки, ніж Україна (хоча США програли у В'єтнамі та Афганістані після тривалих воєн). Як би там не було, тривала війна, безперечно, обійдеться кожному набагато дорожче. Саме тому для наближення української перемоги Заходу слід вдатися до тактики «шок і трепет», яку колишній держсекретар США Колін Пауелл використав під час війни у Перській затоці.
Це означає, що потрібно якнайшвидше відправити Україні найкращі види звичайних озброєнь, а не продовжувати потроху постачати стару зброю, як це робиться зараз. Ніхто не зможе використати цю зброю краще, ніж досвідчені українські солдати. Якщо Україна програє, російські війська підуть маршем на Європу, щоб реалізувати неоцаристські амбіції Путіна, який бажає відновити Російську імперію. Народ України бореться та вмирає, щоб захистити Європу, тому найменше, що може зробити Захід, це дати українцям усе необхідне для перемоги. Данія і країни Балтії вже подали приклад, який мають наслідувати інші.
Зокрема, Захід має забезпечити Україну потужною зброєю далекого радіусу дії (наприклад, ракетами ATACMS та Taurus), а також сильними військово-повітряними силами, щоб українці могли здобути перевагу у небі. Оскільки тисячі добровольців із Заходу вирушили боротися за Україну на лінії фронту, чому б до них не приєднатися і до західних пілотів? Україні потрібна належна протиповітряна оборона. Абсурдно, що Захід оголосив Росію, а не Україну безпольотною зоною.
Видатні американські генерали у відставці — Бен Ходжес та Філіп Брідлав — уже давно кажуть, що Крим, ймовірно, відіграє вирішальну роль. Ще в середині XIX століття адмірал Російського імператорського флоту Павло Нахімов зазначав, що той, хто контролює Севастополь (найбільший порт у Криму), контролює Чорне море. Очевидно, що контроль України над цим містом має стати однією з найважливіших стратегічних цілей. Щоб відрізати Росію від Криму Україні треба буде зруйнувати мости через Керченську протоку, які ведуть на півострів.
Щоб змусити Росію виплатити військові репарації Україні, Заходу слід конфіскувати заморожені ним резерви російського центрального банку у розмірі $300 млрд. Канада та США вже ухвалили закони, які дозволяють зробити такий крок; і вони повинні його зробити, а Євросоюзу слід наслідувати їхній приклад. Просто немислимо, що Росія може безкарно порушувати міжнародне право, але її власність на Заході залишається під захистом. Поки триває війна, Заходу треба буде щороку надавати Україні $100 млрд: щонайменше $50 млрд на військову допомогу, $40 млрд на фінансування цивільного уряду та $10 млрд на гуманітарну допомогу.
Хоча західні санкції проти Росії завдали їй певної шкоди, їх необхідно обов'язково посилити. Через запроваджені санкції російська економіка не зростає з 2014 року, а її експортні доходи минулого року знизилися на 26%. З метою подальшого посилення санкцій усі західні уряди мають запровадити заборонні мита на весь імпорт із Росії — саме цим зараз займається ЄС щодо російської аграрної продукції. Західні країни вже позбавили Росію статусу найбільшого сприяння торгівлі, а максимальні мита, дозволені Світової організації торгівлі, дуже високі. Оскільки західні країни зараз дуже мало торгують з Росією, підвищення мит вже не вплине на істотний вплив на інфляцію на Заході. А враховуючи, що їхня митна система добре функціонує, проблеми з дотриманням нових правил будуть мінімальними.
Під час Холодної війни західні уряди співпрацювали в рамках Координаційного комітету з експортного контролю (КОКОМ), штаб-квартира якого розміщувалася в Парижі. Цей орган слід відновити задля більш ефективного контролю за експортом Росію продукції подвійного призначення. Крім того, слід скоординувати, посилити та спростити персональні санкції. Усі юрисдикції, які запроваджують санкції, повинні домовитися про однакові правила, вводити однакові санкції та обмінюватися конфіденційною інформацією про причини їх запровадження.
Тим часом росіян, які засуджують війну та їдуть з Росії, слід виключити із списків санкцій у всіх юрисдикціях. І треба припинити терпимо ставитись до того, що олігархи, які перебувають під санкціями, секретно володіють активами на Заході. Варто також подумати про те, як можна покарати західні компанії, які продовжують працювати в Росії, підтримуючи російський уряд податками та іншими способами. Одна розумна ідея вже є: ці компанія повинні будуть заплатити штрафи у розмірі, що відповідає їхнім платежам Росії.
Нарешті, Євросоюзу слід розпочати переговори з Україною щодо вступу до союзу, а НАТО треба скористатися своїм ювілейним, 75-м самітом у Вашингтоні у липні та зробити Україні офіційне запрошення про вступ. Минулого року на саміті у Вільнюсі більшість країн НАТО вже підтримували такий крок. Немає жодних причин не зробити його цього року в рамках загальної та єдиної західної стратегії.
Андерс Аслунд, New Voice
Про це Інформує видання UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97