Експерт – про візит Шольца до Китаю.
Німецький канцлер Олаф Шольц перебуває з офіційним візитом у Китаї. Основна тема візиту – безперечно війна в Україні. Проте поїздка припала на події на Близькому Сході. Чи вплине обстріл Ізраїлю на український кейс і якою буде реакція Китаю на цей акт агресії Ірану – своєю думкою з «Апострофом» поділився політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру “Об'єднана Україна” Антон Кучухідзе.
Нічого нового Шольц від Китаю не почує. Пекін продовжує займати проросійську лояльну позицію у війні росіян проти України. А те, що візит Шольця припав на обстріл Ізраїлю, як українське питання, так і ізраїльське – це питання існування сучасного світового порядку та міжнародного права.
Тобто тут немає усунення акцентів, а є навпаки актуалізація питання щодо обох країн. Тому що одна агресивна вісь атакує демократичні держави, які фактично захищають світові демократії перед агресорами.
Тому це всі події одного ланцюжка, в якому Росія та Іран намагаються дестабілізувати сучасний світовий порядок, щоб торгуватися з колективним Заходом за потенційний переділ світу. А Китай стоїть за спинами агресорів. Водночас і Україна та Ізраїль є союзниками колективного Заходу.
Також Cі Цзіньпін продовжуватиме нейтрально підтримувати Іран у його політиці. А ось Росія – Іран у певних геополітичних подіях працює як щупальця Китаю. Тобто спочатку ми спостерігаємо чергове загострення, після чого Китай приходить до європейців і каже: “треба ж домовитися, загострення нам не потрібне, давайте розглядати питання”. Відповідно, китайці починають торгуватися та вписують у переговори питання Тайваню.
Однак Китай так поводиться багато років і чогось кардинального нового пан Шольц від Китаю не почує і не привезе до Берліна.
Щодо загострення на Близькому Сході між Ізраїлем та Іраном, то ми перебуваємо в процесі розвитку подій, і остаточних рішень ще не ухвалено. Китай любить грати у таку подвійну гру, десь вони загострюють, десь виступають миротворцем. Проте вони не мають кейсів вирішення регіональних проблем. Вони навіть питання з Тайванем не можуть вирішити, не говорячи вже про вплив на відносини між Іраном та Ізраїлем. Тобто вони намагаються інтегруватись у всі регіони світу через економіку.
Але досі китайці не капіталізували ці зв'язки у реальному політичному впливі. Щоб, наприклад, садити учасників конфліктів за стіл переговорів чи впливати на них. Робити заяви – це одна історія, а ось вирішувати самостійно питання – такого кейсу вони не мають. Бо для цього потрібно дуже багато аспектів, а не лише велика економіка та велика армія.
У той же час китайців не хвилює питання зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході, оскільки вони дуже активно скуповують російські енергоресурси. Причому китайці беруть у росіян обсяг, тому Кремль у великому плюсі незалежно від ціни.
За результатами 2023 року Китай заплатив за російські енергоресурси понад 430 млрд. доларів. Таким чином, китайці компенсували росіянам втрату доходів у Європі. І ця цінова стеля, яку запровадив Захід, ніяк не впливає на відносини Китаю та Росії. Бо для таких авторитарних режимів як Китай та РФ не завжди працює економічне обґрунтування. Ці режими підтримують одне одного протидії колективному Заходу.
Про це Пише видання UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97