Причому не лише на фронті.
У квітні 2024 року військовослужбовці російських окупаційних військ уже засвітилися у кількох «інцидентах», які викликали великий резонанс у їхніх співвітчизників.
Причому «поле бою» виявилося не лише на підконтрольній агресору частині України, а й у глибокому тилу РФ. OBOZ.UA.
Знущалися від душі
Феєричний френдлі-фаєр стався на лінії бойового зіткнення на Донбасі. Російські окупанти заявили, що під час штурму населеного пункту Очеретине вони вбили кількох «зрадників» із Російського добровольчого корпусу (РДК), який складається з громадян РФ, які воюють на боці України.
Відео, де вбитих називають «російськими найманцями», опублікував Telegram-канал одіозного пропагандиста Володимира Соловйова.
«Два дні недоумкі макаки радісно біснувалися в коментарях, раділи трупам і обзивали їх останніми словами. Але раптом з'ясувалося, що загиблі виявилися російськими військовими з 30-ї бригади», – описав ситуацію український журналіст Денис Казанський.
Одного з розстріляних удалося ідентифікувати за паспортом, який потрапив на відео. Ним виявився директор школи з російського міста Кемерово Андрій Шинкаренко.
“Після цього пропагандистам терміново довелося вигадувати нову героїчну версію про те, що російська штурмова група загинула не від дружнього вогню своїх, а нібито героїчно впала в бою з ЗСУ“, – додав Казанський.
Зокрема таку «версію» вкинув російський військовий «журналіст» Роман Сапоньков.
Прийняли за диверсанта
Не пощастило і жителю Рязані, якого жорстоко побили військовослужбовці ЗС РФ, що запанікували, прийнявши його за диверсанта.
Нещодавно росіянин купив собі мотоцикл і вирішив обкатати його перед сезоном. За словами інших мотоциклістів, найкраще для цього підходила дорога неподалік військового аеродрому «Дягілєво». Чоловік вирушив туди, але коли побачив, що слідів інших мотоциклів немає, розвернувся і поїхав. Дорогою його зупинили троє озброєних людей, які представилися бійцями загону «Вихор». Вони спитали, чи був рязанець біля аеродрому, відібрали мотоцикл, а його повели до штабу.
Чоловік пробував пояснити, що не робив нічого протизаконного (на дорозі не було обмежувальних знаків), добровільно розблокував телефон, пропонував показати паспорт із пропискою (він зареєстрований саме в районі авіабази «Дягілєво», до речі, не раз атакованої українськими безпілотниками), але військові його не слухали.
Чоловіка відвели до кабінету до старшого, представили як шпигуна, а як доказ розповіли про перекусаний дріт, знайдений нібито поряд з аеродромом. Там рязанця продовжували бити четверо людей у масках, а ще намагалися відірвати вухо пасатижами.
аеродром Дягілєво диверсант
Чоловік розповів росЗМІ, що «врешті-решт військові зрозуміли, що помилилися, і викликали вбрання ДПС». У результаті побитому жителю Рязані наказали мовчати про те, що сталося, а поліцейським розповісти історію, що він нібито впав з мотоцикла.
Медики діагностували у росіянина множинні травми: перелом очної ямки, носа та ребер, контузію ока, пневмоторакс, забиті місця тощо. У результаті він написав заяву до поліції та прокуратури.
Кадировцям – зелене світло
Днями спалахнув ще один скандал. У мережі з'явилося відео про те, що творять кадировці у «зоні СВО» з мобілізованими росіянами.
«У цьому відео чудово все: кадировець мітелити палицею, як худобу, російської в армії РФ. Я вже неодноразово говорив, що чеченці в російській армії перебувають на особливому, елітному становищі. Їх і міняють з нашого полону швидко, і дозволяють воювати як хочеться, і взагалі їм дозволено все! На відміну від росіян і особливо від безправних «мобиків» з Донбасу», – написав у своєму Telegram-каналі військовослужбовець ЗСУ Віталій Овчаренко, який родом з Донецької області.
Ось тільки питання – скільки триватиме це елітне становище кадировців, особливо з огляду на останні скандали з ними на території РФ.
У розпабликах вже почали звучати заклики надавати їм відсіч. А коли рабський менталітет «сусідів» дозріє до активних дій (і чи дозріє) – покаже час. Враховуючи, що вони продовжують вирушати на фронт як гарматне м'ясо, шанси невеликі.
Про це Інформує ресурс ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97