Несподіваний сюрприз для путінських стратегів.
Минуло два роки та тридцять три дні війни. Становище на фронті минулої доби майже не змінилося. Росіяни продовжують обстрілювати Харків та деякі інші міста України. Сьогодні вони скинули ФАБи на житлові будинки. Є жертви. Путін цілеспрямовано руйнує громадянську інфраструктуру України.
У свою чергу ЗСУ позавчора завдали удару безпілотниками по Новочеркаській ГРЕС, найбільшій після Ростовської АЕС електростанції Ростовської області.
Тож руйнація громадянської інфраструктури стала взаємною. Що, я думаю, стало сюрпризом для путінських стратегів. Так чи інакше, але закінчився той час, коли росіяни могли обстрілювати українські міста, не побоюючись відповіді з боку України.
Триває повільне задушення російської економіки. З'явилася інформація, що затримки платежів за вже відвантажену російську нафту в китайських, індійських та турецьких банках сягають кількох місяців. Під тиском американських регуляторів ці банки посилили комплаєнс і вимагають від російських клієнтів письмових гарантій, що ці гроші в жодному разі не дістануться фігурантам списків санкцій.
Швейцарські ж банки почали повально закривати рахунки навіть своїм клієнтам, які мають російське громадянство поряд із громадянством ще якоїсь країни. Так, кільком ізраїльтянам, які зберегли свої російські паспорти, швейцарські банки закрили рахунки, які вони мали багато років.
Профільний комітет Верховної Ради повідомив, що завтра він завершить розгляд усіх майже 4000 поправок, які депутати внесли до урядового законопроекту про мобілізацію. Наскільки я розумію, тепер немає жодних перешкод для того, щоби винести його на пленарне засідання.
Для Зеленського настає момент істини, незабаром ми дізнаємося: чи має він як і раніше пропрезидентську монобільшість у парламенті. Чи зможе він провести закон про мобілізацію самостійно чи ні.
І якщо допомога інших фракцій знадобиться (швидше за все), то що вони вимагатимуть від Зеленського натомість? На які компроміси він готовий піти заради ухвалення цього закону? І чи він готовий взагалі на якісь компроміси, з урахуванням того, що він багато разів намагався взагалі дистанціюватися від дискусії з приводу мобілізації.
А тим часом ЗСУ завдали удару ще по одному кораблю Чорноморського флоту РФ. Цього разу це був великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський”. За іронією долі, цей корабель був до 2014 року українським. Після анексії Криму росіяни його привласнили, тобто. просто – вкрали. І ось така сумна розв'язка. Мораль: крадене ніколи не йде на користь.
Слава Україні!
Альфред Кох, Telegram
Про це повідомляє ресурс UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97
