Опозиційний політик упевнений, що у нашій країні будуть зміни.
Білорусь, колишня Білоруська РСР, одна з п'ятнадцяти республік Радянського Союзу, кожна з яких стала незалежною державою у 1991 році, залишається у жорсткій орбіті впливу Росії.
При цьому народ Білорусі опинився в «їжакових рукавицях» свого авторитарного правителя Олександра Лукашенка, який утримує владу з 1994 року через жорстокі репресії та серію невільних, несправедливих і, по суті, фіктивних виборів.
Тим не менш, громадянське суспільство Білорусі сформувалося давно і, незважаючи на жорстокі гоніння, знущання, тортури та вбивства, його лідери виявляють непохитну стійкість і мужність, а сама білоруська опозиція заслужила на повагу своєю невпинною боротьбою за утвердження свободи та демократії в країні та прихильністю мирним способам. досягнення своєї мети.
Андрій Санніков – запрошений вашингтонським Гудзонівським інститутом (Hudson Institute) на дискусію – один із таких лідерів громадянського суспільства. “Голос Америки”.
Професійний дипломат він у 1995 році на знак протесту подав у відставку з посади заступника міністра закордонних справ Білорусі після того, як Лукашенко нав'язав країні референдум, який став першим кроком до консолідації авторитарної влади в його руках.
2005 року Андрій Санніков був удостоєний престижної «Премії Бруно Крайського» за заслуги у боротьбі за права людини.
2010 року Санніков балотувався на пост президента на виборах, за підсумками яких Лукашенко стверджував, що він нібито «набрав понад 80 відсотків голосів», тоді як фактично його режим перетворив народний вибір на фіктивний. Після цього Санніков очолив мирну демонстрацію на головній площі Мінська. ОМОН напав на них, серйозно поранивши Саннікова.
Згодом опозиціонера заарештували, ув'язнили і піддали тортурам. Під міжнародним тиском режим Лукашенка звільнив лідера опозиції у квітні 2012 року.
Під загрозою повторного арешту Санніков залишив Білорусь та отримав політичний притулок у Великій Британії.
У Гудзонівському інституті Андрій Санніков, голова громадянської кампанії «Європейська Білорусь» виступив із промовою про стратегічну важливість Білорусі, регіональні амбіції Росії та перспективи політичних змін у Мінську.
За словами Саннікова, зараз лише за офіційними даними, які вдалося отримати опозиції, «в тюрмах країни утримується близько 10000 осіб, а багато тисяч покинули Білорусь і проживають у Європі та США».
На думку лідера опозиції, якби світ рішуче підтримав білорусів під час революційного виступу у 2020 році, не лише їхня країна позбулася б нинішнього режиму, а й Кремль втратив би плацдарм для нападу на Київ.
Андрій Санніков продовжив історичні паралелі:
«Якби спроби революційних дій народу Ірану отримали б більше підтримки від світової спільноти у 2022 році, то сьогодні не було б обстрілу Ізраїлю, – сказав він, додавши, – а якби небо України було б закрите так само, як небо Ізраїлю, то ситуація на фронті в Україні була зовсім іншою», – наголосив він.
Санніков нагадав, що російська агресія була підготовлена на території Білорусі лише тому, що там – режим режиму Олександра Лукашенка. Ще у 2009 році в Білорусі було проведено найбільші за кількістю задіяних військ спільні з Росією військові навчання, сценарій яких «полягав у ядерному ударі по Варшаві, а потім у прориві до Калінінграда, щоб відрізати країни Балтії від решти Європи».
За словами Саннікова, ці сценарії відпрацьовувалися постійно під час навчань з 2011 по 2017 роки і, нарешті, у 2021 році – «коли для всіх стало зрозумілим, що війська, які розмістили на території Білорусі, були військами, які готували для війни в Україні» .
Лукашенко, на переконання Саннікова, є повноправним винуватцем війни, бо навіть якщо ракетний обстріл України з території Білорусі буде на якийсь час припинено, його співучасть цим не обмежується – він надає територію для російської військової логістики та ремонту військової техніки.
«У Білорусі багато лікарень для поранених російських убивць. Він бере участь у викраденні українських дітей. Він бере участь у всьому цьому і радий, що світова реакція та тиск на нього не такі сильні, як могли б бути. Я думаю, ми всі знаємо, що він наробив лазівок у санкціях як для Росії, так і для Білорусі», – зазначив опозиційний політик.
«Лукашенко – маріонетка Путіна. Він повністю залежить від його підтримки, – переконаний Андрій Санніков, – він підкорятиметься наказам, бо не має права голосу. Він не бере участі у процесі прийняття рішень, але чомусь йому повірили, коли він перед початком повномасштабного вторгнення переконував усіх, що війни не буде».
Санніков нагадав, наскільки «безглуздим було загравання Заходу з Лукашенком, коли США повернули до Мінська дипломатів і Захід зняв санкції».
«Він використав цей час, щоб підготувати репресії проти нашого народу у 2020 році», – упевнений Андрій Санніков.
Що потрібно робити щодо режиму Лукашенка?
Санніков закликав до посилення санкцій проти Лукашенка та його уряду.
«Потрібно більше тиску демократичних країн, хоча б для того, щоб звільнити людей із в'язниць, а деяким врятувати життя та залишки здоров'я, – наголосив він, – проте війна в Україні затьмарила жахи, які чинить режим Лукашенка. Багато хто вже думає, що прибрати його неможливо, але це не так. Демократизація та прогрес у Білорусі цілком здійсненні, просто потрібний більший тиск на диктаторські режими та більше допомоги демократичним силам».
Глава громадянської кампанії «Європейська Білорусь» вважає, що потрібне застосування таких санкцій, які раніше не використовувалися. Наприклад, «визнання Євросоюзом, ООН білоруського «спецназу» – терористами».
За даними Андрія Саннікова, «компанії, близькі до Лукашенка, все ще підтримують деякі відносини із Заходом. Вони все ще займаються торгівлею».
“Треба докласти більше зусиль, більше публічно розповідати про це, щоб цим компаніям довелося піти”, – закликав Санніков.
«Окрім Москви та Пекіна, білоруський режим таки ще залежить від Євросоюзу», – вважає Санніков.
«Я вважаю, після агресії проти України стало очевидним, наскільки важливо докласти зусиль, щоб позбавитися диктаторського режиму в центрі Європи», – підкреслив екс-кандидат у президенти РБ Андрій Санніков.
Чи може путінський режим перемогти Україну?
Санніков не вірить у такий результат, але готовий уявити гіпотетичні наслідки такого розвитку подій.
«Розгорнеться такий партизанський рух, що росіяни неспроможні поглинути Україну. І цей партизанський рух перекинеться на Білорусь. Неможливо повернутись до архітектури відродженого Радянського Союзу, бо того світу більше немає. Навіть Швеція та Фінляндія вирішили вступити до НАТО. Сподіваюся, згодом там буде і Україна, – переконаний Санніков, – і тоді постане питання про Білорусь, оскільки нікому не вигідний такий балкон автократії всередині Європи».
Якими є шанси нового білоруського суспільства у протистоянні режиму Лукашенка, якому допомагає Кремль?
Голова громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Андрій Санніков переконаний, що навіть за таких умов шанс є.
«Зверніть увагу, скільки разів ми виходили надвір проти нього, і Москва боялася втручатися. Потрібно перестати бачити нас крізь «страх перед атакою Кремля». Цей «страх перед атаками Кремля» призвів до війни в Україні. А от у Росії нерозумно чекати на якесь народне повстання», – вважає білоруський опозиціонер.
Андрій Санніков провів і глибші історичні паралелі, нагадавши про те, що «13 березня 1898 року в Мінську пройшов з'їзд РСДРП, яка в майбутньому стала Комуністичною партією СРСР із Володимиром Леніним на чолі».
«А 8 грудня 1991 року в Білорусі зібралися лідери трьох країн – України, Білорусі та Росії – і підписали знамениту Біловезьку угоду, що ознаменувала мирний розпад Радянського Союзу».
«Так що Білорусь може стати прикладом як каталізатор процесів у регіоні не лише у негативному, але більше у позитивному сенсі», – наголосив Санніков.
Про це повідомляє сайт ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97
