Третій рік повномасштабної війни виявив гостру проблему для України: нестачу особового складу в ЗСУ. Поки Росія поповнює свої лави північнокорейськими найманцями, українська влада вдається до нестандартних методів пошуку військовозобов’язаних, що викликає як суспільний резонанс, так і запитання щодо ефективності мобілізаційних заходів.
Пошук військовозобов’язаних: від концертів до винних магазинів
Україна розширює мобілізаційні заходи, шукаючи військовозобов’язаних у несподіваних місцях: на концертах, у винних магазинах та модних кафе. Про це повідомляє The Wall Street Journal у статті від 27 жовтня. Київ стикається з труднощами у поповненні лав Сил оборони, намагаючись компенсувати втрати на фронті. Зростає напруження у суспільстві через повідомлення про ухилення від призову, тоді як російська армія має чисельну перевагу.
Основна проблема – недостатня кількість бійців для утримання лінії фронту. Більшість охочих вже стали добровольцями, а багато чоловіків ховаються чи незаконно виїхали за кордон, щоб уникнути мобілізації. Науковець з Центру аналізу європейської політики Матьє Булег підкреслив, що простого рішення немає, це критична проблема, яка потребує комплексного розв’язання.
Російська агресія та дефіцит українських сил
Росія також зазнає значних втрат, які перевищують можливості для їх швидкого поповнення. Кремль звернувся за допомогою до КНДР, але навіть ця допомога не компенсує значну перевагу України в мобілізаційному потенціалі.
Після літнього наступу минулого року, коли тисячі українських військових загинули, доводиться поповнювати лави армії. Зниження вікової межі призову до 25 років та посилення покарань за ухилення спочатку призвели до зростання кількості призваних, але цей ефект виявився короткочасним.
За даними Генштабу, кількість мобілізованих на навчаннях скоротилася з 35 тисяч до 20 тисяч на місяць.
Мобілізація в дії: пошуки у громадських місцях
Посилилися перевірки у громадських місцях. Працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) працювали поблизу концертів та елітних магазинів. Мобілізація досягла навіть ресторанів, де військові раніше з’являлися рідко. Заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін назвав це справедливим, оскільки в армії катастрофічно бракує людей.
Демографічна криза та непрості рішення
Пропозиція щодо подальшого зниження нижньої межі мобілізаційного віку в Раді викликає побоювання щодо посилення демографічної кризи. Війна та окупація забрали значну частину населення, особливо гостро відчувається брак чоловіків віком від 18 до 25 років.
Офіційні особи в Києві підкреслюють, що без збільшення постачання західної зброї посилення мобілізації неефективне.
Невдоволення на фронті та пошуки рішень
Серед військовослужбовців, які воюють вже третій рік, зростає невдоволення щодо ухилянтів. Надання батальйонам права самостійно поповнювати свій склад додало гнучкості, але не вирішило проблему браку особового складу. Підрозділи намагаються залучити добровольців, пропонуючи ефективне навчання та вибір посади.
Інструктор з позивним “Ф’юрі” розповів про низький рівень мотивації у багатьох мобілізованих, а брак бійців обмежує шанси на демобілізацію. Ветеран Анатолій “Буйвол” Леоненко запропонував небайдужим долучитися до бою, а військовослужбовець Станіслав “Осман” Бунятов наголосив на необхідності демобілізації для підтримання морального духу та ротації особового складу.