Обмеження перевезення російської нафти Балтикою: шлях до послаблення російської економіки?
Експерт Михайло Гончар в інтерв’ю виданню “Фокус” зазначив, що крім нових санкцій, ефективним інструментом тиску на російську економіку та зменшення фінансування війни може стати обмеження ЄС на проходження танкерами з російською нафтою через Балтійське море.
Незважаючи на діючі санкції, Росія продовжує експортувати нафту до країн Азії та Туреччини, отримуючи значні валютні надходження.
За словами Гончара, 57% російського нафтового експорту проходить через вузьке “горлечко” – Данські протоки, що виходять з портів Балтики (Усть-Луга та Приморськ).
Заборона проходу російських нафтовозів цими протоками, хоча й має серйозні обґрунтування, зокрема, через значний обсяг екологічно небезпечних вантажів, які забруднюють мілководне Балтійське море, зустрічає брак політичної волі. Навіть обмеження, на думку експерта, значно підірвали б експортні можливості Росії.
Гончар пропонує почати з обмеження проходу так званого “тіньового флоту” – суден з низьким рівнем безпеки, заборонивши вхід у протоки порожніх танкерів, що прямують до російських портів за нафтою. Підсилення контролю за перевезенням російської нафти Європейським Союзом призведе до скорочення валютних надходжень до бюджету РФ, знижуючи можливості фінансування війни в Україні.
За даними ЗМІ, російський “тіньовий флот” нараховує до тисячі суден, що маскують свої маршрути та прапори, вимикаючи системи автоматичної ідентифікації (AIS). Водночас, аналітики Goldman Sachs прогнозують зниження цін на нафту Brent і WTI до 2026 року.
Додаткова інформація:
Проблема обмеження перевезення російської нафти є багатогранною та вимагає ретельного аналізу. З одного боку, це може завдати значного удару по російській економіці та її здатності продовжувати війну проти України.
З іншого боку, суттєве обмеження експорту може призвести до зростання цін на нафту на світовому ринку, що негативно позначиться на економіках інших країн. Крім того, реалізація таких заходів потребує міжнародної співпраці та узгодженості дій, враховуючи міжнародно-правові норми та потенційні геополітичні наслідки.
Важливо також враховувати інтереси країн, які є основними споживачами російської нафти, а також ризики екологічної катастрофи в Балтійському морі у разі аварій нафтових танкерів. Тому, прийняття рішень з цього питання має базуватись на комплексному аналізі всіх можливих наслідків, а не лише на короткострокових економічних вигодах.
Пошук балансу між тиском на Росію та стабільністю світового енергетичного ринку залишається ключовим завданням для міжнародної спільноти.
