Росія та загроза ескалації конфлікту на Близькому Сході

Напередодні ймовірної війни з Ізраїлем Тегеран звернувся до Москви за військовою допомогою, попросивши надати сучасні системи ППО та радари. Про це повідомляють The New York Times та The Wall Street Journal із посиланням на компетентних іранських чиновників.

За даними джерел видань, Росія висловила готовність підтримати своїх союзників на Близькому Сході і вже почала постачання озброєнь. На думку незалежних експертів, Москва тут не мала особливого вибору, оскільки Тегеран є стратегічним партнером Росії і постачає їй для війни в Україні ракети і безпілотники Shahed.

На цьому фоні екс-міністр оборони РФ Сергій Шойгу напередодні відвідав з візитом Іран, де провів переговори з нещодавно обраним президентом країни Масудом Пезешкіаном та командувачем іранських збройних сил Мохаммадом Багері, який відповідає за планування військових операцій. Як заявив Шойгу, Москва готова до «повноцінної співпраці».

Як відомо, Іран пообіцяв помститися Ізраїлю за смерть лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії, який перебував у Тегерані для участі в інавгурації Пезешкіана. Іранське керівництво поклало відповідальність за ракетний удар, внаслідок якого загинув Ханія, на Ізраїль. Тель-Авів офіційно не визнав своєї причетності до цієї атаки.

Становище посилило також ліквідацію польового командира «Хезболли», який, як стверджує Ізраїль, був організатором недавнього удару по мирному населенню на Голанських висотах.

У Вашингтоні висловили побоювання, що ситуація може вийти з-під контролю та призвести до масштабної війни у ​​регіоні. Одночасно США посилили своє військове угруповання на Близькому Сході, пообіцявши докласти всіх зусиль для захисту Ізраїлю.

Раніше Держсекретар Ентоні Блінкен звернувся до партнерів G7 з проханням чинити дипломатичний тиск на обидві сторони.

У свою чергу міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що він не вважає неминучим ескалацію військового конфлікту на Близькому Сході.

Проблема Росії ще й у тому, що вона сама зазнає сьогодні гострого дефіциту сучасних озброєнь та засобів ППО, сказав у коментарі для Російської служби «Голосу Америки» політолог Руслан Айсін. Як йому видається, Москва готова передати лише частину своїх систем Тегерану.

«Зважаючи на все, йдеться, зокрема, про комплекси «Мурманськ» та С-400, хоча останні себе не дуже добре зарекомендували у війні в Україні, – додав він. – Відомо, що ЗСУ знищили кілька таких систем лише у Криму. Та й у Сирії вони не зуміли відбити напад ізраїльських ВПС».

За повідомленнями ЗМІ, Росія передала Ірану ракетні комплекси «Іскандер» (без вказівки модифікації, що не дозволяє судити про їхню дальність) та системи радіоелектронної боротьби «Мурманськ-БН».

Словом, постачання російських озброєнь буде досить обмеженим, вважає Руслан Айсін: «Можливо, вони підуть як бартер у контексті партнерської взаємодії у військово-технічній сфері. Відомо, що Тегеран передав частину своїх технологій із виробництва безпілотних апаратів «Шахед», за лекалами яких зараз і виробляють дрони в Єлабузі. Можливо, Іран має ще щось, що цікавить Росію, яка гостро потребує насамперед боєкомплектів. Поїздка Путіна до КНДР це підтвердила».

Росія, з одного боку, зацікавлена ​​у тому, щоб посилити Тегеран у його протистоянні з Ізраїлем, продовжив політолог: «Тим самим Москва хоче показати США, що і на цьому майданчику може зіграти велику гру. Вашингтон, як відомо, заявив про безумовну підтримку Ізраїлю (у протистоянні з Іраном). Тому, як і за часів Холодної війни, дві держави стикаються на нейтральній території».

Разом з тим Руслан Айсін вважає, що Росія намагатиметься не сильно втягуватися в конфлікт: «У Путіна досить непогані взаємини з Нетаньяху, і Москва, мабуть, воліє вплутуватися в цю історію опосередковано. До того ж системи ППО ще потрібно кооптувати, навчити фахівців і не допустити принаймні того, щоб ті ж С-400 миттєво не були знищені».

Здається, для Кремля це більша політична гра, ніж бажання серйозно включитися в конфлікт, резюмував політолог.

У свою чергу, сходознавець Маріанна Біленька у коментарі «Голосу Америки» зауважила, що дані про конкретні поставки російської зброї Ірану ще не отримали офіційного підтвердження. За її словами, поки що на цей рахунок є лише чутки.

«Про що зараз можна точно говорити, так це про те, що дійсно в останні дні було зафіксовано велику кількість військово-вантажних літаків, які прибули з Росії до Ірану, – уточнила вона. – На це вказують різні джерела. Американські ЗМІ пишуть, що Іран запросив Росії сучасні системи ППО для підготовки війни з Ізраїлем. Нічого точніше поки що сказати не можна».

Але в принципі військова співпраця Москви з Тегераном давно вже не секрет, підкреслила Маріанна Біленька: «Іран постачає Росії безпілотники та ракети, а з Росії йдуть постачання у зворотному напрямку. Також очевидно, що ця співпраця розширюється. Наприклад, напередодні до Тегерана прибув (Сергій) Шойгу (екс-міністр оборони РФ). Це демонстраційний жест, аж ніяк не випадково зроблений у період чергового загострення відносин між Іраном та Ізраїлем. Візит Шойгу покликаний показати, що Тегеран має серйозного союзника і що союз двох країн міцний. І це явно вказує, на чиєму боці перебуває Росія у конфлікті».

Цілком імовірно, що якщо Іран дуже наполягатиме, то Москва надасть Тегерану якісь сучасні системи ППО, допустила сходознавець: «Але якщо таке постачання відбудеться, то разом з російськими фахівцями, ніяк інакше. Безперечно, це може вплинути на розклад сил. Однак ми знаємо, що Росія встановлювала аналогічні системи в Сирії, і це не заважало і не заважає ізраїльським літакам здійснювати свої дії. У той же час сумніваюся, що Іран зважиться на обстріл Ізраїлю “Іскандерами” великої дальності (якщо вони й справді поставлені)».

Хоча ситуація справді напружена, і теоретично може статися перевірка того, наскільки ефективно ізраїльська система ППО «Залізний купол» спрацює проти російських ракет, уклала Маріанна Біленька.

Коментарі американських експертів

Політолог Барбара Славін з аналітичного центру Стімсона у Вашингтоні зазначає:

«Ми маємо справу із новою ескалацією. Провокаційніший крок, ніж ліквідація одного з лідерів ХАМАС прямо в Тегерані, та ще й у день інавгурації нового президента, важко уявити. Тепер влада Ірану відчуває, що їм необхідно зробити якийсь крок у відповідь. Тим більше, що ізраїльтяни ще й усунули ключову фігуру “Хезболли” у Бейруті. Тож відповідь (Тегерана), швидше за все, не забариться. Питання в тому, наскільки масштабним і координованим воно буде… Ми бачимо, що багато інших країн регіону переконують Тегеран не перегинати ціпок. І я думаю, що найкращий спосіб зняти напругу – це досягти припинення вогню в Газі, де й розпочався нинішній конфлікт. Якщо там встановиться перемир’я, нескінченні бомбардування сектора припиняться, ізраїльські заручники будуть повернуті – це означатиме, що олії у вогонь перестануть підливати. Якщо ж цього не станеться, ми, швидше за все, побачимо, що Іран нарощує масштаб дій у відповідь».

«Важливо розуміти, що Іран не зацікавлений у масштабнішій війні. Тегеран вже неодноразово посилав сигнали про прагнення до деескалації. Тепер, після ізраїльських атак, його керівництво може почуватися загнаним у куток. Ми вже бачили таку динаміку у квітні цього року, коли Іран здійснив безпрецедентну військову атаку на Ізраїль у відповідь на удар по іранському посольству в Дамаску. Зараз удар у відповідь Ірану теж ймовірний, але це може сприяти новому витку ескалації… Тобто війна тут – це можливий, але найгірший сценарій. Що стосується Сполучених Штатів, то, швидше за все, вони залишаться осторонь або діятимуть в оборонному ключі, як у квітні, тобто допомагатимуть Ізраїлю збивати іранські ракети та дрони. Але в довгостроковій перспективі, якщо військовий конфлікт розширюватиметься, це може втягнути США у безпосередній конфлікт із Іраном. Але це – набагато небезпечніший варіант, якого обидві сторони намагатимуться уникнути», – вважає Алмер Александерполітолог з Вашингтонського центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS)

Джерело: Віктор Володимиров, Вадим Аленичов, “Голос Америки”.