Журналісти порахували, скільки спаринг-партнери Путіна заробили на виборах

Журналісти порахували, скільки спаринг-партнери Путіна заробили на виборах

 

Завдяки спаринг-партнерам для Володимира Путіна партії КПРФ, ЛДПР та «Нові люди» змогли заробити на виборах – отримали з бюджету значно більше, ніж витратили на виборчу кампанію.

Про це пише газета «Комерсант».

За законом партія, яка виставила на президентських виборах кандидата, який набрав понад 3% голосів, може розраховувати на разову виплату федерального бюджету в розмірі 152 руб. за кожний отриманий голос.

Таким чином, Микола Харитонов від КПРФ, за якого проголосували 4,31% виборців, приніс своїй партії 573 млн руб., Владислав Даванков від «Нових людей» з 3,85% голосів заробив 511 млн руб., а Леонід Слуцький від ЛДПР результатом у 3,2% – 425 млн руб. Загалом троє кандидатів отримають із скарбниці 1,509 млрд руб.

У всіх випадках «заробіток» виявився більшим, ніж партії вклали у виборчі кампанії. Згідно з останніми даними ЦВК, Харитонов витратив із виборчого фонду 166 млн руб. (44 руб. За голос), Слуцький – 212 млн руб. (76 руб. За голос), а Даванков – 368,2 млн руб. (110 руб.).

При цьому виборчий штаб Володимира Путіна, який, за даними ЦВК, набрав 87,28% голосів, витратив 317 млн. руб. Один голос виборця обійшовся чинному президентові лише в 4 руб.

У КПРФ зазначили, що їхня партія, «якщо не брати до уваги результат президента», виявилася «найефективнішою» з погляду витрат. За словами заступника голови ЦК КПРФ Юрія Афоніна, комуністи видали понад 26 млн екземплярів друкованої агітпродукції, зробили «хороші ролики», «максимально використовували дебати», успішно розпорядилися бюджетом на зовнішню рекламу та агітацію на місцях.

У прес-службі «Нових людей» заявили, що зробили акцент на «нових підходах» до агітації та використали інтернет як ключовий канал комунікації з виборцями. «За результатом бачимо, що вдалося залучити до дільниць багато молоді, яка раніше на вибори не ходила. Традиційна агітація до них не дістається: листівки вони не читають, а до білбордів на вулицях не вдивляються», – зазначили в партії.

У ЛДПР наголосили, що всі витрати вважають «ефективними, зваженими та чітко спрямованими на завдання, які стояли в рамках кампанії».

При цьому, переобрання Путіна на п’ятий президентський термін не обійшлося без масових фальсифікацій. Не менше 22 млн голосів за «основного кандидата» було вкинуто на виборчі дільниці, показав аналіз підсумків голосування методом експерта із електоральної статистики Сергія Шпількіна. Ця цифра не враховує електронного голосування та результатів на окупованих територіях України.

Як писала UAOboz вранці 24 лютого 2022 року війська Російської Федерації за наказом Володимира Путіна розпочали нове вторгнення в Україну відразу за декількома напрямками, у тому числі з території Білорусі.

Однак бліцкриг не відбувся і ЗСУ вдалося стримати і відкинути противника, знищивши і поранивши з початку вторгнення вже близько 433 090 особового складу, 6 828 танків, 13 058 бронемашин, 10 714 артилерійських систем, 721 засіб ППО 8, 5 27 кораблів, 347 військових літаків та 325 вертольотів, 14 198 військових автомобілів та автоцистерн, 1 738 одиниць спецтехніки, 1 922 крилаті ракети.

У результаті російські війська розпочали бомбардування та обстріл житлових кварталів з метою посіяти паніку та залякати українців. Сили РФ спішно покинули північні регіони України і після часткової доукомплектації були перекинуті на Донбас та Харків.

З часом ЗСУ перейшли у контрнаступ на Харківському та Херсонському напрямках. В результаті було звільнено майже всю Харківську область та місто Херсон.

Наприкінці літа 2023 року ЗСУ розпочали наступ одразу на кількох напрямках – на Донбасі, вибиваючи російські окупаційні війська з Бахмуту та інших населених пунктів; та на Півдні – у Запорізькій області, де українська армія просувається до Мелітополя, Бердянська, Маріуполя та Азовського моря. Згодом, у зв’язку з тим, що Україна не отримала від партнерів всю обіцяну техніку, наступ ЗСУ сповільнився і вони перейшли до активної оборони. Тим часом у західній пресі наприкінці грудня, яка посилається на обізнані джерела, з’явилася інформація про акумулювання Україною техніки для нового наступу – вже 2024 року.

Безпосередньо на тлі виборів президента Росії 15-17 березня, які, зокрема, незаконно проводилися на окупованих територіях України, українська армія інтенсифікувала удари безпілотниками по російських НПЗ, чим спровокувала певні проблеми в роботі нафтосектора. Крім того, у цей же період на територію Білгородської та Курської області зайшли підрозділи добровольців-росіян з «Російського добровольчого корпусу», Легіону «Свобода Росії» та батальйону «Сибір, що почали активні бойові зіткнення з регулярною російською армією.