Аналітик: За Путіна вкинули 22 млн голосів

Аналітик: За Путіна вкинули 22 млн голосів

У ході так званих виборів президента Росії за Володимира Путіна було вкинуто щонайменше 22 млн. голосів.

Про це йдеться в аналізі підсумків голосування методом експерта з електоральної статистики Сергія Шпількіна.

За підрахунком, результати якого наводить рух «Голос», використовувалися дані близько 98% виборчих дільниць, опублікованих на сайті Центрвиборчкому. Виняток становили ділянки в окупованих регіонах України. Також не було проаналізовано дані дистанційного електронного голосування (ДЕГ).

Без урахування електронного голосування у виборах взяли участь 74,5 млн. виборців. За даними ЦВК, 64,7 млн. проголосували за Путіна. Таким чином, 35% від усіх голосів були сфальсифіковані на користь інкумбенту. “Це наймасштабніше вкидання на федеральних виборах в історії Росії”, – констатує “Голос”.

Метод Шпількіна дозволяє виявити, скільки голосів було «додано» переможцю за рахунок вкидання бюлетенів та переписування підсумкових протоколів. Для цього зіставляється розподіл голосів за різних кандидатів із явкою на кожній окремій дільниці.

При чесних виборах розподіл за кандидата-лідера та всіх інших має бути ідентичним, тобто відрізнятиметься лише за абсолютним значенням за рахунок різної кількості голосів, а не за формою. Проте вкидання за одного з кандидатів впливає на розподіл: збільшується одночасно і явка, і результат – на графіці з'являється хмара. Однак залишається видно «чесне ядро», взявши яке за точку відліку, можна оцінити обсяг фальсифікацій.

Як писала UAOboz, вранці 24 лютого 2022 року війська Російської Федерації за наказом Володимира Путіна розпочали нове вторгнення в Україну одразу за декількома напрямками, у тому числі з території Білорусі.

Однак бліцкриг не відбувся і ЗСУ вдалося стримати і відкинути супротивника, знищивши і поранивши з початку вторгнення вже близько 432 390 особового складу, 6 819 танків, 13 049 бронемашин, 10 698 артилерійських систем, 721 засіб ППО 8, 1 0 27 кораблів, 347 військових літаків та 325 вертольотів, 14 191 військовий автомобіль та автоцистерну, 1 735 одиниць спецтехніки, 1 922 крилаті ракети.

У результаті російські війська розпочали бомбардування та обстріл житлових кварталів з метою посіяти паніку та залякати українців. Сили РФ спішно покинули північні регіони України і після часткової доукомплектації були перекинуті на Донбас та Харків.

З часом ЗСУ перейшли у контрнаступ на Харківському та Херсонському напрямках. В результаті було звільнено майже всю Харківську область та місто Херсон.

Наприкінці літа 2023 року ЗСУ розпочали наступ одразу на кількох напрямках – на Донбасі, вибиваючи російські окупаційні війська з Бахмуту та інших населених пунктів; та на Півдні – у Запорізькій області, де українська армія просувається до Мелітополя, Бердянська, Маріуполя та Азовського моря. Згодом, у зв'язку з тим, що Україна не отримала від партнерів всю обіцяну техніку, наступ ЗСУ сповільнився і вони перейшли до активної оборони. Тим часом у західній пресі наприкінці грудня, яка посилається на обізнані джерела, з'явилася інформація про акумулювання Україною техніки для нового наступу – вже 2024 року.

Безпосередньо на тлі виборів президента Росії 15-17 березня, які, зокрема, незаконно проводилися на окупованих територіях України, українська армія інтенсифікувала удари безпілотниками по російських НПЗ, чим спровокувала певні проблеми в роботі нафтосектора. Крім того, у цей же період на територію Білгородської та Курської області зайшли підрозділи добровольців-росіян з «Російського добровольчого корпусу», Легіону «Свобода Росії» та батальйону «Сибір, що почали активні бойові зіткнення з регулярною російською армією.