Може дійти до перекриття залізничного транзиту.
На кордоні Білорусі та ЄС почали розгортати фури. Представники компаній-імпортерів кажуть, що ситуація з іншими товарами така сама, як із ввезенням автомобілів, коли європейські митники посилаються на рішення Ради ЄС у рамках 13-го пакету санкцій.
Сайт Charter97.org попросив політолога Анатолія Котова прокоментувати ситуацію на кордоні Євросоюзу та Білорусі:
– Це означає кілька речей одночасно. Перше: нарешті митні органи країн Євросоюзу, які межують із Білоруссю, почали більш-менш жорстко контролювати рішення, ухвалені раніше за санкціями. Тому що за ці фактично два роки, які білоруський режим живе в умовах посилених санкцій, насправді це не дуже відчули ті, хто займається не зовсім легальним бізнесом. Їм загалом все одно і вони готові ризикувати.
Товари, які були заборонені до ввезення на територію чи Білорусі, чи Росії, чи двох країн одночасно, спокійно перетинали кордон із якимись липовими документами або взагалі без них. Відповідно, зараз йдеться про банальне посилення контролю, який має здійснюватися відповідно до раніше ухвалених рішень.
Те, що це відбувається зараз, – це черговий сигнал Мінську, що не всі заходи тиску на режим вичерпані. Найсерйозніший захід щодо транзиту в принципі не вимагає навіть прийняття будь-яких додаткових рішень, що показується та доводиться на цьому прикладі. Вона вимагає просто запровадження повномасштабного митного контролю за вантажами, що переміщуються через кордон Білорусі та Європейського Союзу.
— Наскільки ці заходи можуть бути болючими для режиму Лукашенка?
— На превеликий жаль, для режиму Лукашенка, по суті, наслідки контролю саме автомобільних перевезень відчуваються меншою мірою, якщо порівнювати їх із звичайним бізнесом та громадянами. Насамперед це стосується невеликих партій товарів, транзит яких не є основним для режиму.
Єдине, чому це може досить непогано вдарити – це за двома схемами. По-перше, це обхід санкцій щодо Росії за допомогою білоруського офшору. Тобто це схеми, коли Білорусь щось дуже активно закуповувала, насамперед якесь технічне обладнання, яке заборонено до ввезення до Росії, якісь комп'ютерні чіпи, комп'ютери, верстати, і перепродавала це все з маржею до Росії.
Друга тема, чому це може вдарити, це певною мірою контрабандна торгівля сигаретами, тому що зменшиться потік фур, які виїжджають з Білорусі — відповідно, зменшиться кількість можливостей сховати контрабанду.
Але насамперед наслідки відчують зайняті в малому та середньому бізнесі перевізники та постачальники, які ще намагаються якось легально торгувати. Для них, як мінімум, збільшиться час простою на кордоні в один і в інший бік. Відповідно, це питання вже рентабельності бізнесу. Тож по режиму це вдарить, але насамперед це відчують на собі ті, хто зайнятий у малому та середньому бізнесі, пов'язаному з якимись імпортними операціями. Залізниця поки що не торкнулася таких акцій, але можна сказати, що її залишили на десерт як останній крок.
— Частина вантажів прямувала транзитом через Білорусь до Казахстану, Узбекистану, Туреччини, ОАЕ. Якою може бути реакція цих країн, а також Китаю на ситуацію на кордоні Білорусі з ЄС?
— Знову ж таки, ми говоримо про фури, а це не найоптимальніший маршрут, якщо взяти той самий Китай, він фурами масово вантажі не везе. Емірати мають приблизно той самий логістичний ланцюжок, це залізниця і морські перевезення, поїздами до найближчого морського порту.
Сухопутний маршрут хіба що Казахстану якимось чином цікавий, але може спокійно возити свої товари в об'їзд. Це може дещо ускладнити логістику, але для них це не смертельно. Та й у принципі вони практично нічого не відчують від такого заходу, але відчують білоруський бізнес та певною мірою режим.
— Які кроки ЄС у рамках прийнятих санкційних пакетів були б найефективнішими для тиску на режим Лукашенка і що ще можна зробити?
— Якщо ми говоримо про режим, то треба говорити про масові перевезення вантажів, а це залізниця. Там поле для використання інструментів таке ж широке як на автомобільній дорозі, насамперед це посилений митний контроль документації. Нещодавно опубліковано журналістське розслідування, що документи, які використовуються для підтвердження нібито легальності перевезень, мають досить сумнівну якість. Також може дійти фактично поступового перекриття залізничного транзиту.
Достатньо почати ретельніше перевіряти, по-перше, якість документів, по-друге — відповідність товару заявленим квотам перевезення та реальному стану речей у самій документації. Тому що об'єктивно там у десятки, а то й у сотні разів зросли обсяги перевезень окремих товарів не лише до Білорусі, а й до інших країн ЄАЕС, в один і в інший бік. Ніколи такими обсягами не торгували, це, як мінімум, має викликати питання у контролюючих. Інструментів достатньо навіть у рамках прийнятих пакетів, щоб зробити боляче режиму. Тому що санкції мало запровадити, їх треба ще й контролювати.
Якщо вам сподобалася стаття, ви можете підтримати сайт Charter97.org:
РОЗРАХУНОК МУЛЬТИВАЛЮТНИЙ РАХУНОК ДЛЯ ПОЖЕРТВУВАНЬ:
Назва банку: Bank Millennium SA Адреса: ul. Stanislawa Zaryna, 2A, 02-593, WarszawaIBAN: PL 97 1160 2202 0000 0002 1671 1123SWIFT: BIGBPLPWНазва власника рахунку: Fundacja “KARTA '97”Призначення платежу
Зв'язатися з нами можна за адресою [email protected]
Про це Інформує портал ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97
