ISW спростував нові заяви Путіна

ISW спростував нові заяви Путіна

Напад ІДІЛ на «Крокус» – це провал спецслужб та розвідки РФ.

Атака Ісламської держави — Хорасан (ІГ-Х або Вілаят-Хорасан) на московський «Крокус Сіті Холл» є помітним провалом російської розвідки, спецслужб та правоохоронних органів, а наявні у відкритих джерелах докази не вимагають складніших теорій чи тим більше прив'язки України. якої намагається наполягати Володимир Путін.

Так рахують Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) Вони відреагували на заяву російського диктатора Володимира Путіна, який у своєму зверненні 25 березня нарешті визнав, що напад здійснили «радикальні ісламісти», проте одразу ж безпідставно звинуватив США у спробі приховати нібито «український слід» цієї атаки, фактично прямо звинувативши Україну в тому, що вона була “замовником” нападу. [“Россия знает, кто совершил теракт в Крокусе, но ее интересует, кто заказчик”, — заявил Путин вчера. Он добавил, что стрельба в Крокусе может быть «звеном в серии попыток тех, кто воюет с РФ с 2014 года руками киевского режима», а стрельба в российском ТЦ якобы «вполне логично вписывается в акции устрашения, которые проводит Киев»].

У той же час, експерти ISW продовжують оцінювати, що як сама атака, так і модель заяв [об ответственности за нее] після нападу «цілком узгоджуються з тим, як ІГ проводить такі інциденти та заявляє про них». Експерти Інституту також зазначають, що не побачили жодних доказів щодо причетності України до цієї атаки. Навпаки, доступні дані з відкритих джерел свідчать про те, що напад на «Крокус Сіті Холл» «був результатом значного провалу російської розвідки, а не змовою, ініційованою російським апаратом спецслужб або спрямованим проти нього», вважають у ISW. Аналітики нагадують про дані російського опозиційного порталу Центр Досьє, за даними якого російські спецслужби моніторили діяльність активістів ІГ-Х незадовго до нападу 22 березня. Досьє також стверджує, що Рада безпеки Росії отримала попередження про те, що Ісламська держава — Хорасан може використати громадян Таджикистану для нападу в Росії за кілька днів до того, як ІГ-Х напав на «Крокус Сіті Холл». Центр «Досьє» та інші російські інсайдерські та опозиційні видання також зазначили, що російські правоохоронні органи дуже повільно відреагували на інцидент, а силовики прибули до «Крокусу Сіті Холл» фактично лише через годину після початку нападу, хоча штаб-квартира московського ОМОНу розташована менш ніж за три кілометри від концертного залу, де відбулася атака.

Крім того, джерела, ознайомлені з даними розвідувальної спільноти США, раніше зазначали, що Сполучені Штати попереджали Росію про «досить конкретні» ознаки того, що ІГ-Х має намір здійснити атаки до РФ. Посольство США в Росії ще 7 березня випустило попередження, що екстремісти можуть планувати напасти на масові збори в Москві, включаючи концерти, протягом 24 годин. Путін відкинув ці попередження як «провокаційні заяви» 19 березня за три дні до нападу. Визнання Кремлем попереджень американської розвідки перед нападом свідчить, що російська влада знала про них, але, ймовірно, знехтувала попередженнями. Примітно, що Сполучені Штати також попередили Іран про атаку ІГ-К в Іран перед нападом у Кермані 4 січня 2024 року [взрывы в годовщину смерти иранского генерала Касема Сулеймани, погибло более 90 человек]Однак Іран також, очевидно, знехтував цією інформацією від США.

ISW також зазначає ширший внутрішній російський контекст, який може частково пояснити неефективну реакцію російського розвідувального апарату та правоохоронних органів на попередження про атаку. Зокрема аналітики припускають, що російська розвідка могла проігнорувати попередження США «через надзвичайну недовіру до Сполучених Штатів, яку Путін глибоко вкоренив у російському інформаційному просторі та органах безпеки». Можливо, російська влада також «була стурбована наслідками другого порядку» отриманих розвідданих від США, припускають в ISW — маючи на увазі, що у попередженні йшлося про мусульманські громади в Росії. А превентивні дії щодо них, ймовірно, могли б спровокувати невдоволення та відчуження в середовищі, яке Росія вже дискримінує, при цьому використовує як живу силу у війні проти України, покладаючись на насильницьке залучення до армії. Тому Кремль, можливо, намагався врівноважити свої дії між реакцією на основі розвідки противника, якому він не довіряє, та ризиком вплинути на важливе джерело мобілізації сил, у результаті визнавши ризик дій завеликим.

Про це Пише сайт UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97