Forbes: Україна атакує РФ геніальною асиметричною зброєю

Forbes: Україна атакує РФ геніальною асиметричною зброєю

У чому його перевага?

Українські повітряні кулі можуть долати не менше сотні кілометрів, а для їх знищення на великій висоті противник змушений витрачати дорогі ракети класу «земля-повітря» або «повітря-повітря».

Недорогі повітряні кулі, оснащені сучасною електронікою та скидають мінометні бомби з великої висоти, можуть підвищити стратегічний ударний потенціал Сил оборони України у війні проти Російської Федерації. Про це йдеться у матеріалі журналу Forbes від 24 квітня.

Як зазначають у виданні, безпілотні повітряні кулі є простими та недорогими пристроями, які можуть долати великі відстані. Експерти також вказали на те, що українські повітряні кулі мають низку дивовижних особливостей і можуть виявитися «геніальною асиметричною зброєю» у війні проти РФ.

Так, у березні цього року в росіяни заявили, що збили українську повітряну кулю з вибухівкою, яку запустили вглиб Росії. Повідомлялося, що кожна повітряна куля має GPS-трекер, баласт, акумулятори та електроніку, що управляє, в яку запрограмовані координати атаки. На одному з фото можна помітити 82-мм мінометну бомбу. На думку ряду джерел, лист тонкого матеріалу, що зустрічається на ряді фото, це і є повітряна куля, проте у виданні вважають цю версію малоймовірною.

Фахівець з повітряних куль Кріс Хіллкокс з Near Space Photography сказав журналістам, що чорний матеріал більше нагадує парашут, що спускається, ніж повітряна куля. Крім того, на матеріалі не видно слідів ушкодження, що також підтверджує версію з парашутом. Експерт зазначив, що українці могли легко зробити відсікач для відділення корисного навантаження від аеростата-носія, тому про саму кулю не можна зробити жодних висновків.

У свою чергу Стів Рендалл з компанії-постачальника повітряних куль Random Engineering Ltd сказав, що пристрій виглядає саморобним і не схожий на звичайний метеозонд. Він припустив, що чорний матеріал може являти собою пластик, що використовується для сміттєвих пакетів, і що це може бути оболонка теплової повітряної кулі, яка поглинає сонячну енергію для нагрівання та набуття плавучості.

Обидва експерти також зійшлися на думці, що пластикова пляшка, прикріплена до кулі, ймовірно, є баластом. Її могли заповнити рідиною, яка поступово витікала через невеликий отвір, щоб компенсувати втрату підйомної сили через витік газу з балонної оболонки.

У виданні зазначили, що повітряні кулі вперше були використані як зброя ще 1849 року під час облоги Венеції. Тоді Австрія, яка не має виходу до моря, не мала військових кораблів, тож австрійський інженер Франц фон Учатіус оснастив кулі невеликими бомбами для бомбардування міста. Крім того, подібні пристрої застосовувалися під час Другої світової війни операції «Оверлорд». Нещодавно повітряні кулі також використовував ХАМАС для атак із сектора Газа.

Однак, за словами автора публікації, українські повітряні кулі набагато просунутіші, ніж згадані версії. Судячи з звітів РФ, їхня дальність становить не менше сотні кілометрів. Кулі оснащені модулем Bluetooth, а також пристроєм стеження Spot Trace, який надсилає дані про розташування GPS безпосередньо на супутники зв'язку. Спуск парашута може призвести до падіння GPS-трекера на місце для відстеження перешкод GPS протягом тривалого періоду.

Як зазначають у виданні, єдиний спосіб збити повітряну кулю на висоті понад 9 кілометрів – запустити дорогу ракету класу «земля-повітря» або «повітря-повітря». При цьому РФ є єдиною країною, де було створено спеціалізований літак для збивання повітряних кульок М-17 «Містик», оскільки за часів СРСР ЦРУ та інші організації запускали велику кількість «метеозондів» із камерами у спробах заглянути за «залізну завісу». Після того як загроза використання повітряних куль зникла, М-17 був перепрофільований для розвідки та дослідження погоди на висотах.

Нагадаємо, 27 березня російські Telegram-канали заявили, що на території РФ вперше збили безпілотну повітряну кулю з автономною системою управління та вибуховою бойовою частиною. При цьому деякі експерти вважають, що російські війська могли самі запустити аеростат-бомбардувальник, а потім випадково збити його «дружнім вогнем».

На думку військового оглядача, і Україна, і Росія використовували повітряні кулі, оскільки погодні умови дозволяють атаки на дуже великій висоті. До того ж їх може бути надзвичайно важко і дорого перехопити. Однак головною проблемою є навігація, оскільки повітряні кулі переважно залежать від вітру.

Про це Інформує сайт ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97