Ревізор. Путін використовує Африку як розмінну монету, Україна – пропонує стратегічне партнерство (Ексклюзив)

Ревізор.  Путін використовує Африку як розмінну монету, Україна – пропонує стратегічне партнерство (Ексклюзив)

Україна прагне зміцнити відносини з африканськими країнами, а президент Володимир Зеленський незабаром здійснить свій перший державний візит на континент, пише Semafor Africa. Представник українського уряду, відповідаючи на запитання видання щодо планів розширення дипломатичної присутності, заявив про плани Києва приблизно вдвічі збільшити кількість посольств в Африці.

У листопаді минулого року Зеленський у інтерв'ю представниками африканських ЗМІ розповів, що Україна готова бути стратегічним партнером країн Африки. “Якщо ми говоримо про стратегічне партнерство між нами та будь-якою державою Африки, то це має бути на взаємоповазі. Відносини мають ґрунтуватися на повазі до територіальної цілісності, суверенітету, повазі до твоєї мови та традицій”, – зазначив президент України.

Зеленський нагадав, що Африка має тривалу історію співпраці з Україною, яка була у складі СРСР, і Україна зробила великий внесок у розвиток континенту. Росія монополізувала відносини з країнами Африки. І все, що ми хочемо зробити, – протерти це скло і сказати: “Ми тут, ми – велика незалежна держава, давно з вами працюємо”. Так, ми були слабкими політично та інформаційно, але ми це розвиватимемо”, — наголосив він.

На зустрічі з президентом України було представлено медіа з Анголи, Ботсвани, Тунісу, Республіки Гвінея, Кенії, Марокко, Нігерії, Сенегалу, Південно-Африканської Республіки, Замбії.

Крім того, Україна продовжує розвивати гуманітарну продовольчу програму Grain From Ukraine (“Зерно з України”), до якої приєдналися понад 30 країн та міжнародних організацій. У її рамках Україна, а також країни – партнери та донори з приватного сектору постачають українське зерно до країн Африки та Азії, населення яких страждає від недоїдання та голоду.

З початку реалізації ініціативи Україна відправила понад 170 тис. тонн пшениці до країн із найбільш складною продовольчою ситуацією, включаючи Ефіопію, Сомалі, Ємен, Нігерію, Судан та Кенію. Програму планується поширити на Мозамбік, Малаві, Мадагаскар, Джібуті, Ліберію, Мавританія, Ліван та інші країни. У її рамках планується відправити близько 60 суден із зерном до найбідніших країн.

Експорт української с/г продукції життєво важливий для багатьох країн Африканського континенту. Україна залишається найбільшим експортером олії, а українське зерно займає значну частку світових ринків. До початку повномасштабної війни частку країни припадало понад 15% світового експорту кукурудзи, 10% пшениці, 15–20% ячменю і понад 50% соняшникової олії. Саме тому продовольча безпека є другим пунктом “формули миру”, яка представлена ​​президентом України.

Україна, як і раніше, віддана збереженню своєї ключової ролі гаранта продовольчої безпеки у світі, на відміну від Росії, яка використовує продовольство як політичний важіль. Зокрема, РФ вийшла з “зернової угоди” якраз напередодні саміту Росія — Африка в липні 2023 року, що призвело до скорочення постачання зернової продукції та різкого зростання цін на світових ринках.

“Рішення Росії вийти із зернової угоди – це ніж у спину глобальної продовольчої безпеки, крок, який невідповідно важко відіб'ється на країнах Африканського рогу, і без того страждають від наслідків посухи”, – заявив міністр закордонних справ Кенії Корір Сінг'Оей через день після того Як Москва вийшла з угоди.

Не виключено, що РФ вирішила цей крок, оскільки дві третини лідерів Африки відмовилися їхати на саміт до Путіна. Обставлений із помпою захід, який мав продемонструвати дипломатичні “успіхи” Росії, пройшов в умовах бойкоту. Зокрема, 38 із 54 країн Африки не надіслали своїх лідерів на саміт — на рівні глав держав було представлено лише 17 країн, ще 10 африканських держав відправили прем'єр-міністрів. Майже половина учасників саміту надіслали делегації рівнем нижче: 17 із них очолюють віце-прем'єри та міністри, а п'ять — просто посли. П'ять африканських держав взагалі відмовилися від участі в саміті.

Який сенс їхати до диктатора Путіна, якщо за чотири роки, що пройшли з першого саміту Росія — Африка, російський бізнес та держструктури не реалізували взаємодії з африканськими країнами. До такого висновку прийшли автори доповіді міжнародного дискусійного пропутинського клубу “Валдай”, присвяченого другому саміту.

Суть роботи росіян в Африці чудово ілюструє новину про те, що у Буркіна-Фасо пройшла прем'єра театральної постановки “Ревізор”, присвячена 215-річчю від дня народження Миколи Гоголя.

Якщо говорити чесно, то про російську культуру в Буркіна-Фасо знають вкрай мало. Тут люди знають французьку мову і завжди дивилися у бік Парижа. Тому ми гадали, як місцеве населення сприйме російську класику. Але коли закінчилася вистава, люди не хотіли відпускати акторів. Оплески та овації не стихали кілька хвилин”, — розповів один із організаторів постановки. За словами організаторів, тема боротьби з корупцією близька до буркінійців, тому постановка знайшла відгук у серцях місцевих жителів. Прем'єру відвідав міністр культури та туризму Буркіна-Фасо Жан Еммануель Уедраго. У заході активну участь брала російська організація “Африканська ініціатива”.

Військовій хунті — все, населенню — театральні вистави: так працює путінська Росія в Африці. Буркіна-Фасо – одна з найбідніших країн Західної Африки, хоча є виробником золота. У січні 2024 року до країни прибув російський військовий контингент – це перше серйозне розміщення росіян у західноафриканській країні після того, як на початку 2023 року військова хунта вигнала з країни французькі війська. Раніше серія держпереворотів привела до влади в Малі, Нігері та Буркіна-Фасо дружні Москві хунти.

При цьому в самій Росії відкрито закликають використовувати Африку як розмінну монету в переговорах із Заходом.

“Африканські країни ще можна використовувати як тиск на Захід та розмінну монету в торгівлі з ним, але робити стратегічну ставку на розвиток відносин передчасно — ми просто це не потягнемо. Більш того, роблячи стратегічну ставку на завдання Заходу удару в Африці, ми розпорошуємо сили, а тим часом Захід методично витісняє нас із зони нашої географічної безпеки. Звісно ж, що за всієї зовнішньої привабливості ідеї російського контролю над Чорним континентом, контроль над пострадянським простором для нас значно важливіший. Тому співробітництво з африканськими країнами можна розглядати як тактичний хід, але не більше”, наприклад, пише директор Інституту російсько-слов'янських досліджень імені М.Я. Данилевського Олександр Буренков. Він запитує, “навіщо нам Африка, як у власному будинку стільки проблем”.

Ситуація на африканському континенті, де спостерігається велика присутність росіян, зокрема найманців ПВК “Вагнер”, у 2023 році помітно загострилася, а це означає, що заплющувати очі на проблему буде важче. Наприклад, видання RFI повідомило про те, що ПВК “Вагнер” у ЦАР можуть змінити американці. Не виключено, що картковий будиночок Путіна в Африці розвалиться ще швидше, як він розвалився в ЄС, а тепер і на пострадянському просторі.

Автор: Вікторія Зубкова, політичний оглядач