Немає іншого слова, щоб охарактеризувати ці досягнення.
Нині дедалі більше розмов, що Росія влітку збирається розпочати якийсь новий наступ. Найімовірнішим напрямком називають Харків. Я не військовий експерт, мені важко судити, наскільки це реально. Але мене у всій цій дискусії бентежить слово «нове». Хіба було старе? Я щось не помітив якогось суттєвого поступу росіян за останні півтора роки.
Усі ці «грандіозні» перемоги типу взяття Бахмута та Авдіївки за масштабом відвойованої території нічим не відрізняються від літніх «успіхів» ЗСУ на південному напрямку в районі Роботино та Старомайорського. І якщо Путін урочисто заявляє, що літній контрнаступ ЗСУ «провалився», то чому ми маємо шукати інше слово для того, щоб охарактеризувати його власні «досягнення»?
Наступ – це коли настають. А коли просто кидають людей у м'ясні атаки, при цьому просуваються вперед максимум на пару кілометрів на місяць, то це не наступ, а лише його спроба. З осені 2022 року, після т.зв. «часткової мобілізації», росіяни більше втратили територію, ніж її захопили. (Нагадаю, що «непросте рішення» з Херсоном та правим берегом Дніпра було ухвалено вже після «часткової мобілізації»).
Без жодної натяжки можна сказати, що 300 тис. мобиків, яких вони тоді заголили в армію, не здобули Путіну перемоги. А якщо так, то чому я повинен вірити в те, що нові 300 тис. дадуть інший ефект? Скільки б не твердили американські політики та їхні підгодовані експерти про «зрослу міць Путіна», я все одно вважаю, що його можливості не безмежні, якби було інакше, то ми вже давно побачили б це на полі бою.
Нещодавно в пресі з'явилася інформація (з посиланням на голову комітету Палати представників із закордонних справ республіканця Майка Маккола), що Джейк Салліван висловився в тому дусі, що якщо Америка надасть Україні надто велику військову допомогу, то Росія вдарить по Америці ядерною зброєю. Якщо це справді так, то Байден має негайно звільнити цього персонажа за панікерство та капітулянство. У зв'язку з цим я відразу згадав старий анекдот про «так ви слона не продасте». Ну справді: якщо радник Байдена з національної безпеки так налаштований, то розраховувати на допомогу Америці справді не варто.
Ядерний шантаж Путіна був завжди. Є він тлом і цієї війни теж. І якщо його враховувати у плануванні своїх дій, то треба одразу капітулювати та негайно виконати всі вказівки Кремля. На мій дилетантський погляд, в умовах конвенційної війни наявність у противника ядерної зброї не повинна впливати на твої дії тому, що тільки-но ти почнеш враховувати цей фактор, то в тебе залишаться лише два варіанти: або завдати ядерного удару першим, або здатися. Оскільки ні той, ні інший варіант нам не підходить, потрібно просто ігнорувати сам факт наявності у Путіна ядерної зброї.
Якщо постійно думати у тому, що людина смертний, то зникає мотивація жити. По-справжньому повноцінним життям людина живе лише тоді, коли вона просто не думає про смерть. І коли він перестає про неї думати, у ці хвилини стає безсмертним. І тоді він непереможний.
Слава Україні!
Альфред Кох, Telegram
Про це Інформує видання ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97
