Боротьба грузинів проти «російського закону» про іноагентів викликає безмежну повагу.
9 квітня 1989 року грузинський народ вийшов на проспект Руставелі, головну вулицю Тбілісі з вимогою незалежності. Відповіддю стали радянські танки, газ та саперні лопатки. І ось через 35 років Грузія стрімко дрейфує від європейських цінностей у бік антидемократії.
Як і 35 років тому, сьогоднішня боротьба грузинського народу проти «російського закону» про іноагентів викликає неабияку повагу. Перейнявши в Росії «найкращі» практики, влада намагається придушити протести силовими методами. Але грузини знають, проти чого вони борються, розуміють, чого хочуть прийти, і правда на їхньому боці.
Ця боротьба – не проти мітки «іноземного агента», яку мають використовувати НКО та групи громадянського суспільства, які отримують частину фінансування з-за кордону. Це боротьба проти щупальців Кремля, які готові захопити все, чого можуть дотягнутися.
Грузинам намагаються переконати, що «Грузинська мрія» – це бути частиною «російського світу», болота без свободи та гідності. Але ті, хто виходить цими днями на проспект Руставелі, мають іншу мрію – про європейське майбутнє, про незалежність, про прогрес. Її не змиєш водометом і не задушиш сльозогінним газом.
Леонід Невзлін, telegram
Про це Пише ресурс ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97