Йшов двадцять третій путінський рік. Не знаю, чи повірив він сам у 87 з хвостиком – відсоткову підтримку росіян, але виглядав задоволеним, провів ритуальні зустрічі із соратниками та прихильниками. Щоправда, як “салют” на честь настання п'ятого терміну пролунав теракт. Справжній, а не з тих, про запобігання яких регулярно повідомляють Бортникова з Патрушевим.
ІДІЛ, точніше ІДІЛ-К, нагадав про себе. Найбільш вірогідна зараз версія. Втім, кремлівська рать на чолі зі своїм ватажком з кожним днем все старанніше намагається її “замилити”, переводячи стрілки на Україну, яка найменше зацікавлена у такому підриві власної репутації в очах міжнародної спільноти. І, звичайно, на головних “ворогів” – “англосаксів” та “п'яту колону”. Саме ці продукти життєдіяльності пропагандистів режиму, що вкидаються в публічне поле, наводять на найчорніші спогади про “пустощі” спецслужб напередодні першого путінського терміну, повертають до питань, що так і залишилися без відповіді після вибухів будинків у Москві та “вчень” з “рязанським цукром”.
Сучасні засоби інформації такі, що теракт у “Крокус Сіті Холлі” демонструвався фактично у прямому інтернет-ефірі. Люди як могли подавали сигнал SOS, викладаючи у мережу, що встигали зняти. І збентеження брала від того, як повільно все розвивається. Ось озброєні люди вламуються у скляні двері та автоматними чергами в спину “женуть” натовп углиб будівлі, вбиваючи всіх, хто трапляється на дорозі. Діють професійно та безжально. А ось розгублені люди в залі для глядачів, які не відразу усвідомлюють, що відбувається. Деякі, мабуть, у такому шоці, що начебто не поспішають рятуватися. Інші, навпаки, кидаються у пошуках виходу. Нові кадри: люди обережно спускаються напівтемними і вже задимленими сходами, натикаються на зачинені двері, кричать, що в залі для глядачів вибухи, пожежа. Пожежної сигналізації не чути. Вогню не видно, як не видно ні рятувальників, ні “космонавтів”, яких ми звикли бачити бадьорими мирних учасників опозиційних мітингів. Вони, як потім з'ясується, зайдуть у будівлю, коли вже не буде кому допомагати. Хто міг, врятувався сам волею щасливого випадку або за допомогою сміливих і винахідливих товаришів по нещастю.
А далі все як у прискореній зйомці: погоня, що тривала кілька годин, біганина по лісі, затримання до ранку “всіх виконавців теракту” з викладенням в інтернет допитів на місці із застосуванням тортур. Зважаючи на все, відрізання вух і пропускання струму через геніталії, відпрацьовані під час дворічної війни на полонених військових та громадянських українців, відтепер вважаються у путінських силовиків “законним отриманням необхідної інформації”. Допити для наочності виклали до мережі. Мабуть, комусь здалося, що така безсудна розправа заспокоїть обурених жорстокістю теракту співвітчизників.
А то ще почнуть ставитись незручними питаннями. Наприклад, чому взагалі стався цей провал? Чому відмахнулися від попередження американців, що нова атака ІДІЛ готується у Москві? Путін так взагалі назвав цей професійний жест доброї волі “шантажем та наміром дестабілізувати наше суспільство”. Чому нападники запросто вдерлися до будівлі, ніби жодної охорони багатотисячного заходу й не було? Як вийшло, що “Крокус” згорів ущент? Світло в залі, судячи з відео, не відключилося, відповідно, не ввімкнулося аварійне освітлення – чи це означає, що система пожежогасіння була зневоднена чи зовсім не вбудована? Інакше за кілька хвилин на кожен квадратний метр площі, що горить, було б викинуто зі спеціальних труб достатньо води, щоб ліквідувати або хоча б зменшити спалах. Більшість таких споруд у Європі обладнано такими системами, як і примусовою вентиляцією на випадок задимлення. І нарешті чому терористам дозволили – якщо повірити, що саме ті самі таджицькі “перукарі-таксисти” і були головними виконавцями теракту, – доїхати аж до Брянщини на засвіченій біля “Крокуса” машині? Чому так несхожі пред'явлені публіці суб'єкти на тих, хто безжально і професійно протягом восьми хвилин зігнав людей, немов худобу, в зал для глядачів, щоб там підпалити? Чи в злочині були задіяні й інші виконавці, яким або дозволили піти, або вони виявилися професійнішими, щоб сховатися?
Думаю, саме, щоб припинити незручні питання, Путіну і потрібен трилер з гонитвою, кривавою розв'язкою і негайним арештом. Не минуло й двадцяти годин, як Сам, “весь у білому”, виявляє себе народу: всіх зловили, все під контролем, все йде за планом. Повний набір знайомих відповідей. А ви, дорогі росіяни, живіть та працюйте спокійно. Головне, зайвих питань не ставте. Інакше запишуть у терористи та екстремісти, з якими довгі роки вдень та вночі борються Путін і товариші. Списки поповнюються регулярно – Свідками Єгови, представниками ЛГБТ, пацифістами та іншими критиками Кремля. Підсумок героїчного протистояння тероризму, як підрахували колеги, понад 20 терактів протягом останніх 25 років, які забрали понад 1000 життів. Але справа не лише у мартирологу, до якого трагедія у “Крокусі” додала майже 140 безневинних жертв. Справа у повільному вбивстві Росії як держави, у руйнуванні його правової системи. Символ катастрофи поспішне вручення медалей “За відвагу” військовим, які затримали – читай: учинили розправу – підозрюваних терористів.
…Символом останньої “невиборчої” кампанії у Росії стали черги – як влучно висловився один мій колега, “черги по демократію”. Демократії росіянам знову не дісталося. Як, втім, і безпеки, обіцяної Путіним під час вступу на посаду президента, як тепер здається, вічність тому. Натомість пропонують безсудні розправи над підозрюваними та скасування смертної кари.
А ще телевізійну картинку: Путін наодинці у своїй резиденції ставить свічку за упокій загиблих у “Крокусі”. Мабуть, щоб ніхто не засумнівався, що він із народом і теж тужить. У мене, щоправда, одразу постало питання: а цей добрий християнин ставить свічку за всіх тих мирних українців та росіян, хто з його вини прямо зараз помирає в Україні десятками тисяч? За всіх, кого за його наказом отруїли, убили чи запитали у російській в'язниці?
Джерело: Галина Сидорова, «Радіо Свобода».