НАТО, створене в 1949 році, було відповіддю на блокаду Західного Берліна, започатковану Радянським Союзом, за допомогою якої Сталін сподівався змусити жителів Західного Берліна підкоритись радянському тиску. Перехід Берліна під повну радянську окупацію означав би порушення угод лише через чотири роки після їхнього підписання наприкінці Другої світової війни. Проте Захід не склав зброю, а доставляв усе необхідне життя мешканцям Західного Берліна за допомогою повітряного мосту. І Західний Берлін устояв.
Що ще важливіше, блокада Західного Берліна та створення НАТО об'єднали Захід. Усього за чотири роки до цього Німеччина з одного боку, і Сполучені Штати та Великобританія з іншого, перебували у стані війни один з одним, а тепер опинилися разом у спільному оборонному союзі. Йосип Сталін припустився великого прорахунку.
Нинішній лідер російського режиму Володимир Путін також допустив прорахунок, коли вирішив напасти на Україну у 2014 та 2022 роках. НАТО перекинуло заздалегідь розгорнуті війська у своє східне крило, а Фінляндія та Швеція також вирішили приєднатися до альянсу. Все це підвищило безпеку Естонії. Зрештою, наш досвід 1939-го і 1940 років показує, що ми ніколи не повинні залишатися на самоті, і тому членство в найпотужнішому військовому союзі у світі надає нам впевненості.
Проте минуле, сьогодення та майбутнє альянсу небездоганні. Наприклад, Франція була поза військовою структурою НАТО з 1966 по 2009 рік. Після терористичних атак 11 вересня альянс переключив свою увагу на закордонні операції, а колективна оборона, початкова мета альянсу, була забута. Війна в Грузії та Україні повернула колективну оборону до центру уваги НАТО.
Однак тепер має бути обрано нового генерального секретаря альянсу. Хоча країни Східної Європи входять до альянсу вже 20 чи 25 років, на цій посаді ще не опинялася людина зі Східної Європи. Нині одним із кандидатів на посаду нового генсека є президент Румунії Клаус Йоханніс, але його шанси здобути цю посаду дуже малі. Великі шанси у багаторічного прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте – його почала підтримувати і Естонія – але каменем спотикання для нього може стати протистояння Угорщини та Туреччини.
Рішення не розпускати альянс після закінчення холодної війни також виявилося далекоглядним з огляду на реваншизм Росії
Однак під найбільшим питанням для НАТО зараз ситуація за океаном, у США, де цього року буде обрано нового президента. Якщо новим президентом стане Дональд Трамп, майбутнє НАТО стане непередбачуваним – Трамп раніше висловлював сумніви щодо доцільності існування альянсу та критикував той факт, що всі члени НАТО не роблять однакового фінансового внеску у свої витрати на оборону. З Трампом чи без Трампа – зрозуміло, що війна в Україні змушує всіх членів альянсу збільшувати витрати на оборону, зокрема й Естонію.
75-річна історія альянсу показала, що НАТО себе виправдало. Рішення не розпускатися після закінчення холодної війни також виявилося далекоглядним, враховуючи реваншизм Росії. Але Росія нікуди не зникла, тому НАТО знадобиться і надалі.
Джерело: Postimees.