Терористична атака тижневої давності у «Крокус Сіті Холлі» стане якимось поворотним моментом історія Росії. Фундаментальні антилюдські підпори путінізму вона не похитнула. Навпаки, Кремль намагається трагедію сотень росіян вивернути на свою користь та зробити інструментом для зміцнення позицій охоронців. При цьому виразно бачиться низка сюжетних ліній, з яких за задумом політтехнологів можна отримати непогані дивіденди.
Найбільш очевидним є завдання згуртувати росіян на крові. Буквально два тижні тому відгриміли псевдовибори, які нібито засвідчили політичне об'єднання мас навколо тіла вождя. Однак відсутність справжньої виборності, безальтернативність, заіложеність Путіна, як персонажа, роблять успіх-2024 тухлим, награним, фальшивим. Консолідація на словах, але не в серцях та умах. І тут як манна небесна кейс ІДІЛ у «Крокусі», який побудований на тому єдиному, що вміє генерувати путінізм, а саме на кровопролиття. Якось блюзнірсько виглядають усі ці демонстрації «безпрецедентного співчуття», створення меморіалів жертв «Крокуса», гори квітів, тисячі публікацій про те, як увесь світ тужить із Москвою. Нібито Росія мігрантська і Росія диктаторська знайшли точку дотику, знову людське життя набуло якоїсь ваги.
Але все це помилкові посили, чергове окозамилювання придворних лакеїв-пропагандистів. Їм не діло до терору, який російські окупаційні сили чинять в Україні. Моря сліз над жертвами таджиків-ігілівців виглядають святенництвом на тлі нескінченних бомбардувань українських міст, щохвилинних людських страждань. Хіба справедливо приховати все це за декораціями Крокуса? Як можна акціями пам'яті, не без розкручування агентурою ФСБ, реабілітувати Росію-терориста? Безумовно, не вибіркова загибель людей, які прийшли на концерт «Пікніка», загострює увагу на жаху російського вторгнення, так треба подавати трагедію, а не експлуатувати її для «згуртування» заради нового витка кровопролиття.
Паралельно з консолідаційним наративом нога в ногу крокує наступ силовиків на мігрантів. Путінські правоохоронці отримали відмах на внутрішню спецоперацію під назвою «Антимігрант». Постає завдання якщо не розгромити Москвабад, то притиснути до нігтя всіх «неросійських». Почалася хвиля рейдів по квартирах, гуртожитках, місцях роботи та скупчення прийдешнього люду. Вихідців із Центральної Азії перевіряють на легальність перебування у РФ, вивчають документи, обкладають додатковими поборами. Тисячі чучмеків, як називають їх Z-патріоти, насильно депортують, величезна маса таджиків просто або відсиджується по домівках, або біжать за кордон, побоюючись розправ.
Важливо, але російські роботодавці критикують політику влади, називають її ударом по економіці, адже 75% російських підприємств залежать від невибагливих центральноазіатських заробітчан, по суті, трудових рабів сучасності.
Звучать заклики профспілок вивести нелегалів із тіні, зруйнувати мафіозного монстра тіньової торгівлі рабсилою. І тут одразу низка аспектів. Спостерігається внутрішньокланове протистояння серед силовиків, адже для частини їх мігранти – годівниця, тоді як для інших – розсадник терористичної активності.
Потрібно чітко усвідомлювати: якщо раптом найближчим часом відбудеться повторення «Крокуса», то Росією прокотиться хвиля антимігрантських погромів. «Мочити терористів у сортирах», це ж так по-путінському. Враховуючи, що неросійські мігранти вже становлять більше 10% населення РФ, то від протистояння, що спалахнув, мало не здасться нікому. Ймовірно, цей сценарій вже набирає обертів, достатньо рецидиву «Крокуса». І ІГІЛ може повторити.
Джерело: Telegram-канал «Сіто Сократа»
