На індійських верфях закладуть вантажні судна, які Росія використовуватиме у Каспійському морі. Усього їх буде 24: контейнеровози, балкери та хімовози. Кораблі планується здати до 2027 року.
Індія кине Росію. Московія багата не тільки “талантами”, а й фанатами коридору «Північ – Південь». А також тими, хто спочатку створить проблеми, наторгувавши нафтою з Індією за рупії майже на 30 мільярдів доларів, а потім намагається ці індійські фантики якось прилаштувати. Пише видання Haqqin.az
Змінювати їх на щось більш валютно-пристойне через банки Еміратів не виходить. Точніше – виходить, але дуже дорого. За різними оцінками, за конвертації втрачається від 30 до 40 відсотків реальної суми. Дуже суттєву частину (до половини комісійних) становлять хабарі та відкати індійським чиновникам, які дають дозвіл проводити операції з рупією, решта втрачається на комісіях з переведення рупій у стейблкойни, потім – у дирхами, а після цього – у долари.
У результаті минулого місяця головний російський дипломат Сергій Лавров меланхолійно зауважив: «…накопичилося дуже багато мільярдів рупій, які поки не знаходять свого застосування, і наші індійські друзі запевнили, що запропонують перспективні галузі, куди їх можна інвестувати». Що, загалом, досить дивно, оскільки вибір областей для інвестування за такої ситуації мав залишатися за Москвою. Зрештою – це її гроші та її ризики.
Але у кремлівських власна гордість і власна реальність.
А тому виникла, на перший погляд, непогана ідея – через індійські рупії, що зависли, вирішити питання з дефіцитом цивільного вантажного флоту, в тому числі на маршруті МТК «Північ – Південь», замовивши кораблі в індусів. На перший погляд, все цілком логічно: у Росії власних заводів мало, всі вони жахливо завантажені, постачання запчастин через санкції затруднене. У результаті створювати щось сучасне та високотехнологічне у достатній кількості російське суднобудування просто не в змозі.
А час тим часом не терпить і відверто підтискає. Адже, за вкрай оптимістичними прогнозами Євразійського банку розвитку, обсяг перевезень на МТК «Північ – Південь» зросте щонайменше вдвічі – з нинішніх 8 до 16 мільйонів тонн вантажу. Не будемо про те, звідки беруться такі цифри, що тішать око (спойлер – зі стелі), повернемося до наших баранів, вибачте, індійським судам для Росії.
Цифри автори ідеї перетворення фантиків на реальні судна пропонують найрадісніші.
Та що там дуже смачні цифри вони пропонують. І ціни на кораблі будуть вдвічі нижчими, ніж на міжнародних ринках, на які ще й спробуй потрапи. І лізингові ставки будуть меншими в 6-9 разів. І взагалі замовлені кораблі будуть спущені на воду до 2027 року. Це не умови – це просто свято якесь.
Ось лише проблема в тому, що так не буває. І коли широкими мазками малюється така оптимістична картина, око відразу починає вишукувати, де тут каверза. А вона буквально на поверхні – немає в Індії суднобудівних потужностей, готових прийняти та вчасно виконати, зберігши первісну ціну, російське замовлення. Ось фізично немає. А тому серйозне бізнес російське замовлення прийняти не зможе.
Приймуть його зовсім інші люди, з тих індійських суднобудівних компаній, які є звичайними «прокладками», які не мають не те що верфей, навіть реальних працюючих сайтів. Вони взагалі функціонують лише для особистих домовленостей про те, як вигідніше «розпиляти» замовлення та отримати за це комісійні.
Ця індійська специфіка перетворює програму будівництва російських кораблів за індійські фантики на програму «великого попилу», за можливість якого неохайні бізнесмени, що з Бхарата, що з путінської Росії, повинні будуть поставити вдячну свічку Кремлю завтовшки з ногу індійського слона, аби це свято життя продовжувався якомога довше.
Кожен корабель буде побудований з порушенням усіх термінів, за підсумковою вартістю вийде «золотим», а про якість і говорити нічого. І запитати не буде з кого, адже всі договори матимуть фіктивний характер і укладатимуться на фіктивних та підставних осіб.
Саме так і виглядатиме «кремлівське диво перетворення індійських фантиків на російські кораблі. Індія кине Росію – та й тьху на них.
Нагадаємо, ЗС РФ втратили відразу кілька установок